Журналістика – надзвичайно важливий елемент демократичного ладу, бо допомагає людині розуміти й вирішувати важливі життєві справи правильно, ефективно й послідовно.
Журналістика – це більше ніж професія. Журналістика – це не тільки репортерство: піти, побачити й розповісти про те, що відбувається. Журналістика – це свого роду спосіб життя.
Дозволю собі порівняти журналістику з художньою літературою. Остання не оповідає фактів, але авторитетно говорить про те, що діється в людині та серед людей. І в такий спосіб змушує читачів і слухачів думати. Література – формування мислення, формування людини.
Журналістика, на мою думку, не має бути суто інформуванням. Журналіст повинен подавати матеріал так, щоб допомагати людині розвиватися, спонукати її задуматися і над собою, і над усім, що відбувається навколо.
Вважаю, що бути журналістом – це надзвичайно відповідальна справа, яка вимагає певного способу життя і певного способу мислення, а також жертовності заради громади. Коли журналіст гідно виконує своє завдання, народ має можливість розвиватися і приймати власні рішення відповідально й правильно.
Слухачі, читачі та глядачі також повинні усвідомлювати свою відповідальність за сприйняття.
Усе, що прочитали, послухали чи побачили, повинні оцінювати, наскільки правдиво засіб масової інформації виконує своє завдання.
Сьогодні в Україні, коли ми перебуваємо під обстрілом псевдожурналістики, брехливого інформування, відповідальність і правдивість журналіста є одним із перших завдань. Люди повинні знати, що справді відбувається, щоб почуватися інформаційно захищеними, щоб опанувати різного роду страхи, які їм хочуть нав’язати.
Журналісти мають пам’ятати, що вони є слугами народу, які виконують особливе завдання – щоб люди жили і діяли в правді!
Блаженніший Любомир Гузар
Джерело: CREDO
