До приходу в раду я все ж вважав цю установу поважною державно-муніципальною інституцією….
Я помилявся.
Це – типова біржа з обслуговування платоспроможного населення, однофункційний предмет – ЛУПАНАРІЙ.
Якщо ти платоспроможний і в «правильний» спосіб донесеш це до відома ПЕРШОГО – роби що хочеш: місто – твоє. Вони кинуть його тобі під ноги, як дешеву курву. Будувати – будь ласка, де хочеш…. Тарифи – та ради Бога (вірніше – ради васі), які хочеш, сміття вези скільки хочеш.
Зрештою, ця історія про те, як маленьке галицьке гетто стало кузнею кількох мільйонерів, які спромоглися перетворити 60-тисячну громаду в затуркану, жадібну до розваг отару несвідомих власного призначення плебеїв.
Ганебний анахронізм, що заслуговує зневаги і насмішок, що ніяк не може збагнути одного – процес збільшення грошової маси ще нікому не вдалося зупинити… Вони багатіють – і крапка….
Поки існуватиме корито – домінуватимуть свині. Так, вони дуже і дуже багаті люди, і влада для них – це ремесло. Куций розум позбавив нас власної міщанської гідності зрозуміти це. Паразитуючи на міських активах, продаючи місто за статки та псевдовартості, розпухаючи й гниючи, її адепти труять все довкола.
Вони не зупиняться, доки не продадуть останній клапоть Стрийської плоті…
Я не можу це спинити…
Справу гону за особистим зиском типові радянські продавці спромоглися налагодити з гідним подиву розмахом – вони можуть купити все: від «сліпоти і мовчання» «реформованих» правоПохоронців до громадського «підлижидупу» найрафінованішої міської інтелігенції та «патріотів».
Вони більше не спроможні на служіння – тому весь час брешуть. Брешуть безсоромно і огидно.
З ними Стрий помре……
І ніхто навіть не спіткнеться, несучи міську труну, – бруківку ж нову постелили….
Олег ФИЛИК,
депутат Стрийської міської ради
