Конкурентність із зовнішнім світом вбиває наше майбутнє. Ми виявилися зовсім не готовими до цього. І найочевидніше це проявляється у відтоку на працю і на навчання нашої молоді. Ми навіть не знаємо приблизно скільки у цьому році українців стануть студентами Польщі, Словаччини чи Чехії…
Читаю поради прагматиків і відчуваю, що ціна цим порадам – нуль. Бо ми довго (або навіть ніколи) не зможемо створити умови, що створені і активно створюються для працездатних у старій Європі, США, навіть Східній Європі.
Але є речі, які можуть нам допомогти, але прагматиками зовсім не розглядаються. Бо вони видаються надто романтичними й ідеалізованими. Я говорю про патріотичне виховання. На кожному кроці замість біг-бордів з бабою Юльою мають бути стенди, де написано «ЮНИЙ ДРУЖЕ (ПОДРУГО), УКРАЇНА ЦІНУЄ ТЕБЕ, УКРАЇНА БЕЗ ТЕБЕ НЕ ВИЖИВЕ!»
Школи мають бути швидко перезаточені від абстрактно-ліберально-туманно-гуманної орієнтації до україно-центричного, україно-фільського виховання. Ніби очевидно. А уявіть, який спротив отримаємо на всіх рівнях від маніпуляторів абстрактного лібералізму. Бо для цих любителів глобалізації і власників 2-4 громадянств Україна – просто територія, де лохів легко обдирати.
Віктор ЛЕШИК
