• Сьогодні: Вівторок, 20 Квітня, 2021
Інфо ПС

УКРАЇНЦЯМ ЧЕРГОВА ЗАМИНКА З РЕФОРМОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАГРОЖУЄ ВИМИРАННЯМ

У влади залишився останній шанс для запуску медреформи. Вона дозволить в рази покращити обслуговування і побороти всепроникну корупцію в лікарнях. Інакше медицину чекає деградація, а українців — вимирання

      П‘яна санітарка покалічила новонародженого, напоївши його перекисом водню. Літній чоловік помер в очікуванні швидкої, що відмовилася до нього приїхати. Ще одного пацієнта лікарі відправили на той світ, поставивши неправильний діагноз і попередньо стягнувши кілька тисяч доларів “за роботу”.

Все це — не зведення кримінальної хроніки, а реальні історії буднів української системи охорони здоров’я. На початку літа сотні людей описали те, що сталося з ними або ж їх родичами, а потім виклали свої розповіді в соцмережі Фейсбук з хештегом #требуюмедреформу. Ця акція — спроба активістів і громадських працівників змусити народних депутатів проголосувати за законопроекти, здатні змінити правила і порядки вітчизняної медицини.

Парламентарії можуть уже до кінця червня остаточно прийняти всі документи, підготовлені новою командою МОЗу під керівництвом в.о. міністра Уляни Супрун, і запустити реформу. Серед її ключових новацій —підвищення якості послуг для пацієнтів, зростання зарплат лікарів, чіткі протоколи лікування, прозорість державного фінансування і введення частково платних медпослуг.

Однак, реформи може й не бути. Парламентарії затягують розгляд проектів. Чинить опір новаціям і потужне лобі головлікарів.

8 червня Верховна рада все-таки розглянула в першому читанні відповідні законопроекти, але вони ледь набрали більшість голосів, отримавши підтримку 227 депутатів. Друге читання та остаточне голосування загрожують перетворитися на справжній трилер без щасливого кінця.

Але тягнути далі вже нікуди, впевнені експерти. Система доведена до ручки, а тривалість життя в Україні в середньому на 7-11 років менша, ніж на Заході. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), країна опинилася на другому місці в світі за смертністю від серцево-судинних захворювань і другою в Європі за темпами поширення раку та смертності від туберкульозу. “Рано чи пізно всі ми захворіємо чимось,— каже Ольга Кудиненко, засновник благодійного фонду «Таблеточки», яка вже багато років допомагає онкохворим дітям.— За статистикою, кожна сім’я зіткнеться з онкологією, і дуже багатьом знадобиться знеболювання при смерті. Тож реформа медицини стосується кожного”.

За останні кілька місяців на чотири реформаторських законопроекти МОЗ із критикою навалилися всі, кому не лінь: від профільних депутатів і відомих лікарів до санітарок і медсестер.

В підсумку автори новацій пішли на різні поступки, аби проекти хоча би потрапили до порядку денного Ради.

Спочатку закони допрацьовували у спеціальній робочій групі з урахуванням пропозицій депутатів. Потім затверджували на Національній раді реформ при президенті, щоб заручитися підтримкою найбільших фракцій — БПП і Народного фронту. І, нарешті, чотири законопроекти об’єднали в два. “Два провести через Раду простіше“,— резонно зазначає Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я.

Тепер він сподівається, що Рада розгляне і прийме новаторські закони до літніх парламентських канікул. Інакше процес доведеться відкласти в занадто довгу шухляду.

Щоб запустити реформу з 1 січня 2018 року, потрібно врахувати всі законодавчі зміни в бюджеті на наступний рік, робота над яким якраз іде. В іншому випадку успішне голосування вдасться провести не раніше 2020 року — вже після парламентських і президентських виборів: до того ніхто з політиків не зважиться підтримати непопулярні новації, побоюючись втратити електоральні очки.

Причина запеклого опору старої системи новаціям для експертів ясна: нова команда МОЗ пропонує повністю перетрусити колишні правила і внести до медсфери революційні зміни. Головна з них — новий порядок фінансування охорони здоров’я: гроші держава буде виділяти на конкретні потреби пацієнта, а не на ліжко-місця. З огляду на те, що Україна — третя країна в Європі після Росії і Білорусі за кількістю лікарняних ліжок, — через нововведення лікарні ризикують недоотримати значну частину свого бюджету: адже на утримання ліжко-місць іде приблизно 30-40% держвидатків на медустанови. “Зараз ми роками утримуємо приміщення лікарень, навіть якщо туди не ходять люди,— пояснює Ірина Литовченко, директор зі зв’язків з громадськістю фонду «Таблеточки».— На затребувані лікарні, де багато пацієнтів і лікарі кращі, виділяється приблизно така ж сума, і її не вистачає“.

Нова система дозволить усунути подібний перекіс, а також закрити або перепрофілювати порожні медустанови, а за їхній рахунок отримати вільні гроші і направити їх туди, де вони дійсно потрібні.

У МОЗ запевняють, що закритих лікарень буде небагато. Масових скорочень лікарів, якими лякають противники реформи, теж не відбудеться. “В країні зараз приблизно стільки лікарів, скільки нам і потрібно,— каже Ковтонюк.— Але розподілені вони нерівномірно: наприклад, урологів у п’ять разів більше, ніж треба, а сімейних лікарів не вистачає“. Реформа подібну диспропорцію вирівняє, запевняють у МОЗ. Хтось перепрофілюється, комусь доведеться піти, але не через скорочення, а через те, що пацієнти волітимуть звертатися до інших, більш кваліфікованих лікарів.

Саме сімейні лікарі — фахівці широкого профілю, з якими хворі будуть контактувати перш за все, — у новій системі гратимуть першу скрипку. Вони закриють усю первинну медичну допомогу — а це приблизно 80% від усіх звернень до медустанов, — такі дані НВ надали у фонді «Таблеточки».

Сімейного лікаря кожен зможе вибрати сам. Послуги таких фахівців, а також паліативну (покликану полегшити страждання пацієнта) і екстрену медичну допомогу держава буде фінансувати на 100%.

Сімейні лікарі стануть направляти пацієнтів зі складними захворюваннями до вузькоспеціалізованих медиків — і послуги останніх держава, згідно з ідеєю Супрун і Ко, оплатить лише частково. Все інше доведеться покривати або самим пацієнтам, або приватним страховим компаніям і благодійним фондам. Або ж оплачувати за рахунок державних субсидій.

Противники цих ідей вважають, що таким чином у країні зникне безкоштовна і доступна медицина.

Не потрібно брехати собі, що у нас безкоштовна медицина: ми [зараз] платимо за все,— каже з цього приводу Супрун.— А хочемо створити систему, в якій людям не доведеться продавати автомобілі і квартири, тому що вони захворіли“.

Те, що медицина в Україні безкоштовна тільки на папері, підтверджує і дослідження фонду «Пацієнти України». 43% опитаних експертами цієї організації українців позичали гроші на лікування, продавали через це цінні речі або майно. І при цьому 40% респондентів скаржилися на непрофесіоналізм і байдужість медперсоналу.

Боротьба з байдужістю — також одна з цілей реформи. Адже лікарням доведеться в прямому сенсі конкурувати за пацієнтів, адже від цього буде залежати рівень державного фінансування медустанов і зарплати лікарів.

У МОЗ припускають, що після старту реформи дохід у затребуваних лікарів зросте до 10-20 тис. грн залежно від кваліфікації. При цьому зараз середня зарплата лікаря в країні становить 3-4 тис.

Своєрідне полювання за пацієнтами змусить лікарні працювати над поліпшенням якості своїх послуг. “Зараз вони не уявляють, що таке боротися за гроші, не тільки витрачати, а й заробляти“,— говорить Кудиненко. Вона підкреслює, що на Заході лікарнями керують не головні лікарі, як в Україні, а менеджери. Останні не вміють лікувати, зате знають, як регулювати витрати і залучати гроші від спонсорів. А подібні додаткові вливання дозволяють лікарням самостійно покращувати обладнання, наймати кращих лікарів і підвищувати їм зарплату.

Запланом МОЗ, практика сімейних лікарів та інші види повністю безкоштовної медицини запрацюють вже з 2018 року. А ось частково платні послуги на рівні спеціалізованої медицини будуть вводити поступово — і розтягнуто цей процес до 2020-го.

Одним із перших частково платних проектів стане дітонародження. Причому базові пологи держава, згідно з ідеєю МОЗ, покриє за свій рахунок. А додаткові витрати або побажання пацієнта на кшталт поліпшеної палати будуть платними.

Тарифи, за якими держава відшкодовуватиме витрати на пологи, зроблять відкритими для всіх, що, як сподіваються автори реформи, вдарить по корупції —горезвісної “подяки” лікарям. Розмір таких, майже обов’язкових, “подарунків” у столичних пологових будинках доходить до $1 тис. за пологи. “Якщо людина буде знати, що держава саме на його пологи виділила, скажімо, 25 тис. грн, їй не спаде на думку окремо дякувати лікареві“,— пояснює Ковтонюк.

Більше того, будь-які вимагання з боку лікарів стануть предметом публічного осуду, кажуть у МОЗ. А найбільш затребувані пологові будинки та лікарі з відмінною репутацією отримають від медичного відомства заохочення. “Поляки з аналогічною історією зробили національне шоу. І ця реформа мала успіх“, — додає заступник міністра.

 

      Ентузіазм міністерства противники реформи не поділяють. Ольга Богомолець, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я, звинувачує МОЗ у поверховості та нездатності до професійної дискусії. Мовляв, відомство просуває свої законопроекти, ігноруючи альтернативні документи від профільних депутатів, які вже давно чекають свого часу в парламенті.

При цьому, за словами Богомолець, ініціативи МОЗ не враховують інтереси найбідніших і незахищених верств населення. “Краще стане тим, у кого є гроші, тим, хто застрахований. Проблеми з’являться у тих, у кого грошей немає і не буде“,— обурюється депутат. Вона впевнена: нова система легалізує те, що не можна буде потрапити в лікарню без доплати. Винятком стануть лише сімейні лікарі. Але з тими, мовляв, інша проблема: неясно, який пакет їхніх повноважень. “Чи може він робити рентген або аналіз крові? Чи він тільки лікарняний виписує?”— запитує Богомолець. І не чує відповіді з боку Міністерства охорони здоров’я.

А Борис Тодуров, директор Інституту серця і ще один давній опонент реформи, називає плани Супрун чистим популізмом. За його словами, для запропонованих новацій немає відповідної економічної бази. А система, в якій основні витрати припадуть на первинну медицину, — в той час як 67% людей у країні вмирають від серцево-судинних захворювань — просто нежиттєздатна.

Сьогодні медицина — це хворий, який вже лежить на столі і його вже оперують,— проводить аналогію Тодуров.— Але немає ані анестезіолога, ані знеболювального, незрозуміло навіть, як пройде операція. А хірург, який заходить в операційну, не надто грамотний, на жаль“.

Критику реформи її ініціатори та прихильники пояснюють зацікавленістю опонентів у збереженні нинішнього статус-кво. Адже реформа вдарить по багатьох: по фармацевтичних компаніях, які не зможуть продавати сумнівні ліки, не включені в єдині протоколи лікування; по медпрацівниках, які не готові відповідати новим викликам або ж не хочуть втратити надприбутки.

Перш за все реформам опонує частина нинішньої лікарської еліти, головні лікарі успішних держклінік і медцентрів.

Олександра Устинова, член правління Центру протидії корупції (ЦПК), проаналізувала десятки декларацій керівників клінік. І розмір статків цих лікарів її вразив. У того ж Тодурова є будинок на 685 кв. м, дві квартири в столиці загальною площею понад 200 кв. м, готівкові заощадження майже на $0,5 млн і два автомобіля.

За даними ЦПК, у багатьох головних лікарів є власний бізнес — приватна лабораторія, клініка або фармакологічна компанія. Пацієнтів, які приходять до них лікуватися у держклініки, направляють здавати аналізи або купувати ліки в потрібний заклад, що і забезпечує лікарській верхівці легальні надприбутки.

Після реформи, завдяки введенню відкритої онлайн-системи e-Health, можна буде проконтролювати, які ліки і чому виписали пацієнтові, або чому його відправили на аналізи в дорожчу приватну клініку, або призначили непотрібні аналізи. А проти лікарів і лікарень, яких зловлять на порушенні протоколів, введуть санкції аж до розриву договору з Міністерством охорони здоров’я.

Природно, констатує Устинова, ніякі реформи подібним лікарям не потрібні. “У медицині, як і всюди, у нас є маленька еліта, а всі інші — які виживають,— говорить експерт, — Якщо лікар, скажімо, просить чорним налом $4 тис. за одну операцію, то навіть якщо дати йому зарплату в $10 тис., як в Європі, йому буде мало“.

Саботаж реформи з боку лікарів і політиків обурює не тільки громадських діячів або представників нової команди Міністерства охорони здоров’я, а й самих медиків. Так, Євген Комаровський, лікар-педіатр, автор книг для батьків і популяризатор медичних знань, впевнений: українцям чергова заминка з реформою охорони здоров’я загрожує вимиранням. “Найприкріше полягає в тому, що особливої альтернативи немає і не передбачається,— журиться лікар.— Якщо депутати не розглядатимуть це зараз, значить, це будуть розглядати інші депутати через два роки або через п’ять років. А тим часом ми поховаємо ще 2 млн або 5 млн осіб“.

 

Галина КОРБА, Ольга ДУХНИЧ

Червень17/ 2017

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України