Змаразматіла радянщиною стрийська влада в ейфорії дембельського акорду починає балансувати між ретроградною амнезією та цілковитою нікчемністю. Рівень так званого стрийського самоврядування опустився нижче ватерлінії і здається, що нинішню владу уже нічим не зіпсуєш.
Оцініть самі: із 1300 зареєстрованих заявок у Львівській обласній раді на конкурс мікропроектів місцевого розвитку у 2017 році обрано 543 кращих. Проекти, подані стрийськими фахівцями, напевно, були настільки якісними, розвитковими та концептуальними, що не перемогли у жодному конкурсі. Стрий залишився ні з чим…
А це, я нагадаю, освітня галузь, заклади охорони здоров’я, ДНЗ.
Чи, можливо, у нас все настільки безпроблемно, що ці, так звані управлінці не обтяжували себе поданням якихось там проектів????
А тим часом Програми пишуться, руки піднімаються, виконкоми збираються, сесії проходять, гроші дерибаняться… І все стоїть на місці.
Отож чим ще ці шухлядники та матрацники можуть прислужитися цьому місту?????
Я ніколи не був оптимістом, але вірю в те, що люди сильніші від обставин. І коли один день схожий на інший, ми перестаємо помічати, що вже не МИ, а ЗА НАС думають, вирішують, живуть… Не знаю, куди веде цей шлях, але точно знаю, що якщо хочеш ЩОСЬ зрозуміти, то припини вірити тому, що говорять і пишуть, а спостерігай і відчувай.
Я дякую Богові, що я завжди бажаю більшого, ніж можу досягти. Вчорашні мені не цікаві – це мертва тканина. Подолати сон розуму колективного Стрийського організму – ось моя мета!
Олег Филик
