• Сьогодні: Середа, Серпень 22, 2018
Інфо ПС

У ПРЕЗИДЕНТА НЕМАЄ ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ ВИЗНАВАТИ ДОБРОВОЛЬЦІВ – ВОНИ СТАЛИ НЕЗРУЧНИМИ І ЗАНАДТО НЕБЕЗПЕЧНИМИ

Моя держава ненавидить добровольців. Я розуміла це давно, але ніяк не могла з цим змиритися.

Але правда така – і вона є гіркою.

За захист їх прав НЕ проводять марші та акції, міжнародні донори НЕ оплачують інформаційні та адвокаційні кампанії на їх підтримку, журналісти НЕ здіймають бучу в ЗМІ.

За чотири роки війни добровольці стали невидимими і непотрібними. Незручними і занадто небезпечними. І тому їх частіше можна побачити в СІЗО чи прочитати їх прізвища на табличках свіжовикопаних могил на кладовищах. Вони тихенько йдуть із життя кожного дня, не збираючись під ВР, КМУ (до АП не дістатися!) – і не б’ють нікому морди. Вони не кричать у ФБ і не намагаються комусь щось довести. Вони потроху зникають.

Маю кілька таких прикладів з власного досвіду, розкладених на поличках пам’яті до кращих часів. З надією, що влада таки зміниться і усі ті проблеми почнуть вирішуватись, якщо звичайно добровольці до того часу доживуть.

ІСА АКАЄВ. Мій старий друг, кримський татарин, який у травні 2014-го зібрав команду і поїхав добровольцем на фронт. Двома місяцями раніше він із сім’єю переїхав з окупованого Криму. Залишив дружину та семеро дітей і добровольцем пішов захищати Україну. Обороняв Савур-могилу під командуванням легендарного Гордійчука. Ні він, ні його команда не отримали УБД. Усі мої звернення до Адміністрації президента закінчувалися відписками. Непублічно мені сказали: “Немає у президента політичної волі визнавати добровольців”. Судитися він категорично не погоджується, каже, що не для того йшов добровольцем захищати свою країну, щоб потім з нею судитися.

    ЛЕГАТ, ГУЦУЛ, ДОК, ЯРІК, ШЛЬОЦИК. Хлопчики-добровольці, віком від 19 до 27 років. У більшості не було ще ані дружини, ані дітей. Загинули під шахтою Бутівка, захищаючи Україну у 2016. Бійці з ДУКу. Все ніяк не дозбираю документів, щоб з юристами подати в суд на державу. Щоб довести через суд, що їх смерть пов’язана з захистом Вітчизни. Родини не отримали ні пільг, ні компенсацій, ні простого визнання, що їх діти загинули в українсько-російській війні за Україну. Родина Шльоцика довела через суд, що смерть їх 19-річного хлопчика пов’язана з бойовими діями на Сході. Попри подані майже півроку тому документи, компенсації вони так і не отримали.

    АЙДАРІВЕЦЬ-ДОБРОВОЛЕЦЬ. На війні з 2014 року, зараз на контракті. Покинув власний бізнес, щоб захищати Україну. Нещодавно прийшло повідомлення з податкової, де йому нарахували страшні штрафи за те, що не платив податки як підприємець. Виявляється закон, який звільняє військових від сплати податків, розповсюджується тільки на мобілізованих. Якщо тебе призвали примусово ти маєш пільгу від держави. Пішов добровольцем – все, сплати за увесь час, поки воював, і нікого не хвилює, що добровольці у 2014-2015 не отримували доходів.

Добровольців кидають у СІЗО, не дають УБД, вони не отримують пільг на комунальні послуги, не їздять безкоштовно в громадському транспорті, не лікуються в госпіталях і не отримують безкоштовно ліки. У них немає ніяких гарантій, і таке поняття, як соціальна справедливість, до них чомусь не застосовується.

Так ось, я хочу запитати (хоча питання риторичне): за що влада в Україні так ненавидить добровольців? За те, що у 2014 зупинили сплановану здачу країни?

У мене немає відповідей. А ті, що приходять в голову, занадто страшні для розуміння…

 

Таїса ГАЙДА

Липень20/ 2018

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України