У час відразу після перебудови популярною була теза – СРСР розвалило радіо “Свобода”. Після шести років возвеличування журналістів, як штовхачів Гласності і Перебудови все це в купі тішило професійне самолюбство.
Роль інформації, а ще точніше її скоординоване і спрямоване тлумачення переоцінити важко. Зрозумів це ще перебуваючи на стажуванні у Вашінгтоні в офісі “переможця СРСР” радіо “Свободи”. Просто інформація рідко творить матрицю сприйняття. Для обивателя це роблять ЗМІ, а тепер ще й соцмережі, які – вже багато хто переконався – не такі вже й незалежні, як то раніше здавалося.
У час проголошеної пандемії у США повернуто методи, які апробовані були ще у “Свободі” – через тлумачення поодиноких фактів формувати у потрібному напрямку громадську думку. А в ситуації “війна Росії проти України” американські інформмодератори замахнулися ще на більше – попри політичну культуру і психологію різних країн нав’язати своє бачення реальності.
У Москві шоковані цим соловйови, кісільови, марусі захарови з маргаритами сімоньян гадали, що тільки вони майстри напалм-маніпуляцій. Вони кинули виклик тим, хто, власне цю іннфрмаційну технологію винайшов. Ті виклик прийняли і тепер соловйови-сімоньян відгрібатимуть по повній.
Україна в особі президента і його команди чи не вперше пробує навіть у публічному просторі протистояти напалм-інформації, тепер вже з-за океану. І це добре. Те ж саме роблять британці. Теж саме помічається і у представництві ЄС, чиї дипломати, як і британські, з Києва нікуди не збираються.
Треба дякувати союзникам за допомогу і солідарність і вчитися формувати свою – українську картину світу, де очільник на Банковій відразу не підскакував би при телефоному дзвінку від партнерів і по-піонерськи не звітував: ми вже переглянули побажання МВФ по цінам на газ для населення… І вже не 20, а на цілих 30% готові підвищувати…
Проїхали. Свою голову треба нації мати, а то скрутять чи в агресії, чи в обіймах…
