Московська православна церква самовільно створена московитами 1441 року і одразу ж піддана анафемі Константинопольським Патріархом Ісидором. 150 років вона ніким у світі (крім самих московитів) не визнавалася.
К 1589 році Вселенський Патріарх Ієремія, якого заманили в Московію обманом, разом зі своїм почтом був ув’язнений царем Федором (сином Івана Грозного) у монастирі. Його змушували зняти анафему і надати московській метрополії статус патріархії. Півроку він відмовлявся, поки не почали топити по черзі членів його почту у Москві-ріці й та черга не підійшла до нього. Таким жахливим чином і з’явився Московський патріархат.
Цар Петро Перший ліквідував посаду Патріарха Московського і всія Русі. Для управління церквою він увів посаду обер-прокурора священного синоду, що призначався царем.
Посаду ж Патріарха Московського і всія Русі відновив у 1943 році Іосиф Джугашвілі (Сталін). Кандидатуру патріарха рекомендував його поплічник з НКВД Берія після тривалого відбору. З того часу нічого не змінилося – співробітництво попів Московського патріархату з Лубянкою (КГБ-ФСБ) лише міцнішає.
