Реакція українських політиків на вимогу Заходу про створення Антикорупційного суду, який би відповідав стандартам і вимогам донорів України, є цілком передбачуваною — вони намагаються усіляко затягнути цей процес. Причому ця реакція однакова і у влади, і у опозиції.
Поведінка українських політиків зрозуміла, адже після створення Антикорупційного суду за стандартами Євросоюзу та США їх переважна більшість опиниться під загрозою відкриття проти них кримінальних справ з приводу економічних та інших злочинів. Тому вони максимально відтягують момент створення в Україні справжнього Антикорупційного суду. Але уникнути створення такого суду в нашій країні не вдасться, тому що зараз це напряму пов’язано із продовженням фінансової підтримки України. Тож рано чи пізно, але цього року доведеться виконати цю вимогу Заходу — створити Антикорупційний суд і змусити його повноцінно працювати.
Звичайно, за цей період затягування українські політики намагаються «сховати кінці в воду» у своїх справах, зокрема, перереєструвати свої офшорні компанії по декілька разів, аби ускладнити процес виявлення їхніх економічних злочинів. Чи вдасться комусь із українських політиків виторгувати у Заходу якісь особливі умови, аби унеможливити порушення подібних кримінальних справ проти себе? Навряд чи. Хіба що це можливо у випадку президента, коли він перебуває на цій посаді. Адже президент користується недоторканістю, як і в усіх країнах. Але це тільки на період виконання ним його президентських обов’язків.
Проте, якщо Антикорупційний суд не буде створений, то наслідки цього — прогнозовані. Україна буде змушена оголосити стан дефолту державного бюджету якщо не у 2018-му, то, максимум, у 2019 році. Тому що, якщо не буде нових валютних вливань із різних джерел (передусім із МВФ, бо продовження співпраці з Фондом напряму пов’язане із продовженням надходження коштів від Євросоюзу; плюс Світовий банк уже прямо заявив, що працюватиме з Україною лише за умови виконання цієї вимоги), самостійно державний бюджет України не зможе обслуговувати зовнішній борг. А саме на 2018-2020 роки випадає пік платежів по зовнішньому боргу. Враховуючи курс — фактично 30 гривень за долар, якщо доведеться обслуговувати борги без нових валютних вливань, лише силами державного бюджету, то доведеться третину держбюджету витрачати на обслуговування зовнішнього боргу, що є неможливим. А це значить, що в такому разі українській владі доведеться оголосити про стан дефолту державного бюджету.
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук
І на підтвердження сказаного:
“Зважаючи на вплив на макроекономічні показники, створення Антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії з самого початку було вагомою частиною програми співпраці МВФ з Україною, – заявив директор департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс. – В листі, який було надіслано органам влади України, висловлена стурбованість МВФ щодо відповідності деяких положень законопроекту до зобов’язань України за програмою (співпраці з МВФ – ред) і до рекомендацій Венеціанської комісії. Тепер ми сподіваємося, ща влада врахує ці побоювання з боку співробітників МВФ та змінить законопроект між читаннями в парламенті“.
