• Сьогодні: Середа, 14 Квітня, 2021
Інфо ПС

ЩОДО ВИНЕСЕНОГО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ НА ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ ПРО МІСЦЕВИЙ РЕФЕРЕНДУМ

Долучитися до обговорення та надіслати пропозиції і зауваження можна до 11 квітня 2021 року включно на адресу: localreferendum@gmail.com

          У ст3.п1.п/п3 йдеться про те, що на місцевий референдум серед інших виноситься питання «затвердження статуту територіальної громади або змін до нього».

          Не знаю, як ви, але за свої 60 із гаком років я не те що в очі не бачив, але й ніколи не чув про якісь статути Володимира-Волинського, Ковеля, Донецька чи села Діброва Стрийського району. Про комсомольські, партійні, військові – так, а про територіальні – вибачте… Ну який статут може бути у територіальної громади, тобто у моїх односельців чи земляків?! Це ж не партія, не армія, навіть не громадська організація! У нас у всіх один статут в країні, в державі Україна, на території якої ми живемо – Конституція! А тут нам пропонують затверджувати конституції села, міста, ОТГ… Чому б тоді ще й району, області, регіону – скажімо, статут Закарпаття, Донбасу, Галичини… Якийсь федералізм, якщо не сепаратизм – не дай Бог! – виходить. А про наслідки хтось із авторів законопроєкту подумав?..

        Тому цей п/п3) п.1 вилучити зі ст.3 законопроєкту взагалі, як і всі подібні згадки про статут громади (п/п1)п.1. і п.3.ст.17, п.5 ст.26…)

        Далі. У п.2 цієї ж ст.3 йдеться про те, що серед іншого «не можуть бути предметом місцевого референдуму питання:…6) які стосуються місцевих бюджетів, тарифів на житлово-комунальні послуги;».

        Ну Бог із ними – послугами ЖКГ! Але ж тарифи на внутрішні маршрутні перевезення територією громади стосуються місцевих бюджетів? Чи ні? Звісно, навіть і формують їх частково! Якщо так, то їх теж забороняється виносити на референдум? А це – одне з болючих питань людей і в місті, і в селі… Нонсенс!

        Тому питання місцевих бюджетів я би із цього переліку заборонених питань на референдум вилучив. Або вніс окремим рядком у п.1 цієї ж ст.3 питання про тарифи на внутрішні маршрутні перевезення пасажирів територією громади.

        Читаємо п.2 ст.4: «Рішення, прийняте на місцевому референдумі за ініціативою громади, може бути змінене виключно шляхом місцевого референдуму не раніше, ніж через 3 роки з дня його ухвалення».

        Чому через 3 роки? А не рік, 5 чи 10? Якщо прийняте більшістю рішення – а таке часто трапляється – виявилося помилковим, то що – хай ця помилка триває аж три роки, поглиблюючись з року в рік? Скільки ж тоді часу її доведеться виправляти!

        Тому пропоную замінити 3 роки на 1 рік. І не більше!

       І останнє зауваження. Бо далі продиратися через хащі юридичної казуїстики, часті повтори і варіації одного і того ж на 130-ти сторінках вже було несила… А взагалі цікаво, чому закони пишуться якоюсь незрозумілою, протокольно-канцелярською, а не людською, якою ми з вами всі спілкуємося в побуті, нормальною українською мовою? Якщо вони – для людей… А якщо ні – то хай їх і виконують ті, хто писав! Вибачте, відхилився від основної теми.

       Отже, насамкінець. У п.1 ст.6 законопроєкту читаємо: «Військовослужбовці строкової служби… вважаються такими, що не мають права голосу на місцевому референдумі».

      По-перше, я би у цьому випадку написав не «що не мають…», а «які не мають…», бо «що» вживається до неживих предметів, а військові – це люди, і ще й вельми живі, слава Богу!

      По-друге, і більш суттєво. Скажімо, мене призвали на службу в ЗСУ. Через деякий час за високі показники в бойовій і політичній, як колись казали, підготовці мені надали 10-тиденну відпустку додому. А тут – місцевий референдум. Я радий-радісінький, у випрасуваній формі, при всіх знаках і медалях гордо і піднесено прямую до виборчої кабіни, аби виконати свій громадянський і ГРОМАДський обов’язок – а мені кажуть «ЗАСЬ!».

      Тож чому я не маю права проголосувати, адже я тут жив, живу і буду жити, тут мої батьки, може й діти, моя земля, мій будинок, моя бАтьківщина, і мені зовсім не байдуже, що в ній та як. Тим паче, які питання вирішуються, які рішення приймаються стосовно моєї громади і мене в ній…

       Тому я категорично вимагаю не дискримінувати військовослужбовців строкової служби і повернути їм право голосу і на референдумах, і на виборах, а вище наведене формулювання стосовно них вилучити із законопроекту взагалі!

       З повагою – виборець Стрийської ОТГ

Василь Алєксєєв

Квітень06/ 2021

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України