• Сьогодні: Понеділок, 6 Грудня, 2021
Інфо ПС

ПРОКЛИНАТИ, МАТЮКАТИСЯ — ЦЕ ТАК, ЯКБИ ПЛЮВАТИ ВГОРУ

Першим, хто страждає від цього, є той, хто це робить.

„Благословляйте тих, які вас проклинають,

моліться за тих, що вас зневажають“

(Луки 6, 28).

Кажу бо вам: За кожне пусте слово,

яке скажуть люди, – дадуть відповідь

судного дня за нього.

Бо за словами твоїми будеш виправданий

і за словами твоїми будеш засуджений

(Матея 12,36-37).

     Слово — це не будь-яка звукова енергія. Це символічна дійсність, яка несе сама в собі, об’єднує в собі, реальність, яка виражається. Слово, що промовляє Святе Ім’я Ісуса, приносить присутність Ісуса. Слово благословення, приносить із самим собою благословення. І слова прокляття, матюки, якими ми зловмисно проклинаємо, лаємо, — не є пустим звуком (flatus vocis), але мають свої жахливі наслідки.

Ніхто, абсолютно ніхто не повинен проклинати, матюкатися. Хто проклинає, матюкається, той стає інструментом диявола. А прокляття — це не говорити лише зле, або говорити про когось погано, що є гріхом; це засудити когось або щось до знищення. Прокляття, матюки є тяжким гріхом.

Проклинати, матюкатися — це так, якби плював вгору. Першим, хто страждає від цього зла, є той, хто це робить. Прокляття, матюки — це плід серця далекого від Бога. Немає ніякого виправдання для віруючої людини, навіть, якщо в світі є всі підстави для того, щоб вона могла проклинати.

     Святий апостол Яків повчає у своєму листі:

Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним… Ним ми благословляємо Бога й Отця і ним проклинаємо людей, що створені на подобу Божу. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було. Хіба криниця з одного джерела б’є солодким і гірким? Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати“. (Якова 3, 6;9-12).

Тому справа є зрозумілою та простою. Як джерело не може дати прісну і солону воду в той же час, так само віруюча людина, не може благословити Бога, а потім проклинати ближнього. Коли християнин має Бога у своїх душі та серці, він живиться Богом в Причасті та роздумує над Його Словом вночі і в день, неможливо, щоб з його уст виходили прокляття та матюки, тому що уста промовляють з повноти серця (Матея 12,34).

 

ДивенСвіт

Червень02/ 2019

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України