• Сьогодні: Четвер, 23 Вересня, 2021
Інфо ПС

ПРО НЕЗАСВОЄНІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА В ЯКІЙ СТАДЇЇ МИ ЗАРАЗ ЗНАХОДИМОСЯ

Фото: Маніфестація прихильників Української Народної Республіки на Софійській площі у Києві, 1917 рік.

Меседж про 100-річчя української революції та її сумні наслідки, викликані нібито поборенням українськими провідниками та політичними силами один одного, спочатку активно мусолили рядові спікери БПП, потім найближче оточення президента, а тепер затерту до блиску істину прорік і сам гарант.

Шкода лише, що це далеко не вся правда про українську революцію, бо найбільш трагічним прорахунком її очільників був якраз пацифізм і проросійськість українських соціал-демократів, яким, бач, нічого було ділити з російськими більшовиками.

Саме тому Михайло Грушевський та його оточення вирішили, що регулярна армія щойно проголошеній УНР була не потрібна, й найбільш чисельні, дієздатні українізовані військові підрозділи, які прибували з фронтів Першої світової захищати українську революцію, а в їхніх лавах нараховувалось на той час більше мільйона вояків, розпускали й відправляли по домівках.

Саме тому на догоду більшовицьким керманичам було фактично змушено піти з посади голови Українського генерального військового комітету (ГВК) найбільш послідовного прибічника українізації армії Симона Петлюру.

Саме тому було відсторонено від керівництва найбільш авторитетних українських військових діячів. А відтак захищати Україну від російських більшовицьких зайд довелося під Крутами патріотично налаштованому студентству і молоді. А потім змушене було займатися самообороною українське селянство, антибільшовицький повстанський рух якого більшовицькі окупанти утопили в крові. А вже потім були голодомори і репресії, завдяки яким знекровлену Україну було приторочено, мов бранку, до коня червоноординського російського завойовника.

Чи не бачимо нічого спільного з тим і в нашому сьогоденні, коли у найвідповідальніший момент своєї історії Україна знову опинилася без війська і захищати її мусили знову ж таки безвусі юнаки? Коли президент-миротворець та його олігархічне оточення так само не налаштовані воювати з російським агресором. Коли так само на чолі війська і силових структур стоять не українські професіонали-патріоти, а віддані керманичу та власній кишені й часто досить лояльні до агресора нездари. Коли від корупціонерів і зрадників гнуться додолу ледве не всі гілки влади, а ті, що мали би їх контролювати й притягувати до відповідальності, ганяються за патріотами та пхають їх за ґрати.
То хто найперше мав би засвоїти уроки української революції – замість того, щоби маніпулювати свідомістю українців? Ото ж бо…

Володимир СТЕЦЮК

 І на продовження теми

     Панове, не я се придумав. Ще Костомаров таке писав. Потім американські теоретики це науково обгрунтували.
Словом, будь-яка революція проходить 4 етапи:
1. Переворот.
2. Влада коаліції поміркованих революціонерів і поміркованих консерваторів.
3. Диктатура радикалів, що зазвичай переростає в громадянську війну.
4. Термідор, сиріч наведення порядку, контрреволюція.
У нас зараз друга стадія. І ми наблизилися до стадії третьої.
Свого часу я писав, що дай Боже розуму Україні пережити 16-ий рік. Вважав, що саме до осені 16-го визріє можливість приходу до влади радикалів. Помилився на якихось півроку (багато!).
Чи можна уникнути третьої стадії? Можна. Наприклад, американська революція, чи то боротьба за незалежність, фактично цю стадію мінімалізувала. Не знаю, чи українцям вистачить розуму зробити те, що свого часу зробили американці. Й не лише вони.
Нарешті, треба пам’ятати, що коли країна розбурхана радикалами й громадянською війною, термідор може організувати зовнішній агресор. Так було з українською революцією 1917-1921 рр. Хоча б її уроки можна було повчити!
І останнє. Кожна революція має свої передумови. Але ці передумови – можливість. Чи стане ця можливість дійсністю, залежить від різних чинників. Часто – ЗОВНІШНІХ. Не одну революцію організовували ззовні і не одною ззовні керували. Пам’ятаймо про це.

 Петро КРАЛЮК

Березень16/ 2017

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України