• Сьогодні: Вівторок, 2 Березня, 2021
Інфо ПС

НАРЕШТІ І ПРЕЗИДЕНТ ВИЗНАВ ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО НАЦІОНАЛЬНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Петро Порошенко вніс у Верховну Раду як невідкладний законопроект №6175 про внесення змін у закон про громадянство України.

Як пояснив представник президента в парламенті Артур Герасимов, «цим законом буде встановлено, що особа, яка добровільно отримала громадянство іноземної держави, вважатиметься такою, що підпадає під дію вимоги про прозбавлення українського громадянства».

За словами Герасимова, підставою для позбавлення громадянства вважатиметься також і невідмова від іноземного громадянства протягом певного часу з моменту отримання українського.

«Правда, це не стосується ситуації з нашими людьми в Криму, тому що там про добрівільність мова не йшла», — підкреслив Герасимов.

Про небезпеку подвійного громадянства ми писали раніше у статті «Подвійне громадянство – безкарне, чим і небезпечне».

Ця тема загострилася, коли стало відомо, що Роман Насіров має, крім українського, ще й громадянство Великобританиії та Угорщини. Також канадське і не тільки громадянство недавно визнав і скандальний депутат Верховної Ради Андрій Артеменко.

Вони далеко не перші українські можновладці, яких звинувачують в отриманні громадянства інших країн. Але більшість випадків оприлюднення такої інформації не закінчуються нічим, окрім дискусій. Уперше за історію незалежної України чиновника звільнили за володіння паспортом іншої держави лише в травні 2016 року, коли на Закарпатті свою посаду втратив начальник управління освіти, молоді та спорту Берегівської райдержадміністрації Василь Лендєль – він перетинав український кордон, користуючись своїм угорським паспортом. Відтоді звільнення з публічних посад людей, що мають подвійне громадянство, як того вимагає низка українських законів, тенденцією не стало.

Ще у січні 2015 року під час візиту на Закарпаття міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що до тих українців, які мають по два і більше паспортів, застосовуватимуться санкції, а із сусідніми європейськими державами буде встановлений спільний митний контроль, який унеможливить випадки, коли на українській митниці людина показує один паспорт, а на європейській – інший.

Четверта стаття української конституції на перший погляд виглядає досить однозначно: “В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом”. Втім, навіть таке формулювання залишає простір для інтерпретацій. “Подвійне громадянство в Україні не заборонено, і особа, яка має паспорт ще якоїсь держави, поряд із паспортом України, може балотуватися на виборах народних депутатів України”, – заявляв у листопаді 2013 року Охендовський.

Але для багатьох українських чиновників та народних депутатів громадянство іншої країни є засобом уникнути відповідальності за злочини на батьківщині, розповідає юрист Центру протидії корупції Тетяна Шевчук. Добрим прикладом цьому є випадок колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, фігуранта гучної кримінальної справи в Україні, який під новим іменем тепер користується своїм ізраїльским громадянством, пояснює експертка. Саме тому, за її словами, велика кількість можновладців поспішає отримати паспорти країн, які не мають з Україною угоди про екстрадицію злочинців, і роблять це абсолютно безкарно.

Усі опитані DW експерти вважають, що така суперечлива ситуація з подвійним громадянством в Україні виникла через недосконалість законів, котрі регулюють цю сферу. Директор Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк пояснює принцип єдиного громадянства: у випадках, коли громадянин України має ще один паспорт, то цей документ не визнається державними органами, а сама особа сприймається останніми виключно як громадянин України. Але, за словами експерта, жодних дієвих механізмів, які б давали змогу покарати людину, що набула іншого громадянства, але не вийшла з українського, немає. Для власників декількох паспортів передбачений лише незначний адміністративний штраф. Але й для виявлення таких порушників в українському законодавстві також бракує інструментів, додає експерт.

Хавронюк вважає помилковим дозволяти українцям мати громадянство інших країн.

Шевчук, у свою чергу, впевнена, що з точки зору національної безпеки доцільним було б обмеження доступу для власників декількох паспортів не лише до військової та державної служби, але й до виборних посад, а також запровадження декларування наявності іншого громадянства. “При цьому повинні бути дієві механізми перевірки й примусу та покарання при порушенні цих норм, – додає Шевчук. – Інакше воно не працюватиме”.

А тим часом, вважає екс-заступник генпрокурора Давіт Сакварелідзе, «для політиків і чиновників Україна – просто дійна корова, вони не збираються залишатися тут жити. Вони весь час готуються кудись втекти і вивести свої гроші. Майже у всіх українських мільйонерів і чиновників є запасні аеродроми. Я не сумніваюся, що у багатьох чиновників в Україні є російське громадянство, просто вони про це не говорять. У того ж мера Одеси Геннадія Труханова є громадянство РФ, і він не відчуває абсолютно жодних проблем»,– зазначив Сакварелідзе.

Він наголосив, що сам має виключно громадянство України.

“У мене особисто одне громадянство – українське. Перед призначенням на державну посаду я вказав, що маю громадянство Грузії. Відповідно до Закону України, мені, на жаль, довелося від нього відмовитися. У Грузії подвійне громадянство допускається тільки в тому випадку, якщо його дає президент. А так, якщо приймаєш громадянство іншої держави, грузинське втрачаєш автоматично”, – заявив Сакварелідзе.

А от – приклад із низів, як кажуть.

Спочатку це була одна маленька чутка, потім три, а згодом заговорило вже два села – Заплатин і Діброва, що входять до Заплатинської сільради Стрийського району на Львівщині. Мовляв, депутат сільради Петро Таталіба має російське громадянство – дехто на власні очі бачив його паспорт громадянина РФ, їздить на 5-й моделі БМВ з реєстраційним номером 150 150-го округу РФ (Подольськ Московської області), відкрив там бізнес і платить податки агресору, а тут ще й вибив собі 2 гектари заплатинської землі у власність нібито під розважально-відпочинковий комплекс (і це в Заплатині!), а насправді – для наступного продажу її частками…

Якщо все почуте про Таталібу – правда, а на те є компетентні органи, аби перевірити, то напрошуються само собою наступні міркування.

Перше. Якби виборці тоді ще знали, що кандидат Петро Таталіба має паспорт громадянина Росії, то чи став би він депутатом сільради? Ні. Значить, приховавши цей факт, він став ним обманом. Тобто його треба позбавити депутатських повноважень.

Друге. Якщо у нього машина з російськими номерами, а реєстрація там можлива лише за наявності паспорта РФ, то він дійсно – громадянин Росії.

Третє. Якщо він має там бізнес і сплачує податки державі-агресору, що вже є злочином проти України, то, знаючи достатньо про методи КГБ-ФСБ, де гарантія, що він не оминув пропозиції добровільно співробітничати з цією конторою в обмін на дозвіл і лояльне ставлення? Хай це лише припущення, але…

Четверте. Приховавши факт громадянства РФ, він тим самим надурив депутатів сільради, які надали йому майже 2 га землі у власність під багатомільйонний проект розважально-відпочинкового комплексу. Адже ч.4 статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам. Якщо особа отримала російське громадянство, то вона не може мати у власності земельну ділянку в Україні, і тому відповідно до діючого законодавства зазначена ділянка підлягає відчуженню. Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 81, ч.1 ст. 145 Земельного кодексу України іноземні громадяни повинні провести відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на протязі одного року з часу прийняття іноземного громадянства.

Усе викладене вище, на мій погляд, має стати не лише інформацією для роздумів, а й спонукою до дій компетентних правоохоронних органів. Бо в кожній сільській плітці є частка істини. Іноді – немала…

І насамкінець ще раз нагадаю: ст. 19 ЗУ “Про громадянство” визначає підстави  для втрати громадянства України, а саме: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави.

З усіма наслідками, що звідси випливають.

То ж чи діятиме і коли почне діяти законопроект президента – поживемо-побачимо. Тим більше – його ще прийняти треба. А це – ВЕЛИКЕ питання…

 

Василь АЛЄКСЄЄВ

Березень13/ 2017

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України