• Сьогодні: П’ятниця, 3 Грудня, 2021
Інфо ПС

МИ ЇХ ЦЬОГО НЕ ВЧИМО!

 

1. Системність у навчанні – от чого нам не вистачає. Ситуація як у класика: “Мы все учились понемногу. Чему-нибудь и как-нибудь”. Я бачу по своїх учнях: у них в голові хаос. Ми за радянськими мірками намагаємося їм напхати якнайбільше “а раптом у житті знадобиться”. З цього всього виходить великий пшик. Вони не бачать зв’язку між історією і літературою, математикою і фізикою, а якщо бачать, то це лише окремі трудяги, які зі школи виходять з гастритом, окулярами і сколіозом, бо намагаються всю ту силу-силенну інформації впхати в себе. Навіщо таке робити? Давайте створимо у них в голові систему знань (пам’ятаєте у Конана Дойля Шерлок мав “горище”, де все лежало на своїх місцях). І з цього випливає інша думка.

  1. Практичність знань – це мій великий головний біль. Як же мало часу ми, філологи, маємо на розвиток практичних навичок говоріння і мислення. А вже про елементарну грамотність я взагалі мовчу! Ми забули про головну мету нашої освіти – випустити і “створити” готову соціальну особистість і майбутнього професіонала, який би працював на благо держави і себе самого. Наші учні дуже часто виходять зі школи безпомічними кошенятами. Вони не готові до самостійного життя в університеті, їх постійно потрібно контролювати, вони не вміють вчитися (бо звикли до перездач, доздач, виправлень і інших поблажок), їхні знання дуже теоретичні, рідко хто вміє застосовувати їх на практиці. Відповідальність за свою роботу на нулі.

МИ ЇХ ЦЬОГО НЕ ВЧИМО!

Я своїм семикласникам завжди наголошую на тому, що вони – майбутні працівники. Не вмітимуть писати заяви – їх навіть на роботу брати не захочуть (на високооплачувану точно). Ми не готуємо їх до такого майбутнього, не наголошуємо на цьому, сама програма не спрямовує на розвиток практичних навичок. На «літературі» ми не вчимо їх мислити, а пхаємо в них зміст творів і теорію літератури, бо іншого просто не встигаємо. На «мові» – вчимо визначення і правила, а не розвиваємо грамотність. Це страшна трагедія, як на мене. Ви ж знаєте наших першокурсників – це тумани вісімнадцяті. Звідки вони приходять? Зі школи. Куди ми посилаємо наших випускників, які теж напхані по вуха всілякою теор. дидактикою? В школу. Кого вони вчать? Наших майбутніх абітурієнтів.

І це прокляте коло крутиться і крутиться. Необхідні нові спеціалісти (практикуючі вчителі!!!), які б перешерстили всі програми, інтегрували курси і лишили б тільки необхідне, практичне і цікаве.

Наталка Дяченко, вчителька

Жовтень14/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України