А ти мене очима цілував,
Так лагідно і ніжно, аж до щему,
Безмовно про кохання так кричав,
Що аж душа прокинулась від дрему.
А твої очі мандрували по моїх,
Два всесвіти зіткнулись між світами,
Я так чекала довго слів твоїх,
Щоб доторкнутись ніжно їх руками.
А ти мовчав очима про святе…
З душі вихлюпувала ніжність світанко́ва,
І я оперлась на Твоє плече,
Хоч про кохання не було́ і сло́ва…
Іра Левко
Листопад22/ 2016
