• Сьогодні: Субота, 6 Березня, 2021
Інфо ПС

ГЕНІЙ КОСМОНАВТИКИ, ЗАБУТИЙ БАТЬКІВЩИНОЮ

21 червня 2017 року виповнилося 120 років від дня народження Юрія Кондратюка – українського вченого-винахідника, теоретика космічних досліджень, одного з основоположників космонавтики, який тривалий час залишався забутим на Батьківщині, зате високо поцінованим далеко за її межами.

У житті цієї непересічної людини було багато таємничого і загадкового – починаючи від імені та закінчуючи досі нез’ясованими датою і обставинами смерті. Народився у Полтаві під ім’ям Олександр Гнатович Шаргей. За лінією матері походив з давнього німецько-шведського дворянського роду Шліппенбахів. У дитинстві залишився повним сиротою, тож виховувався дідусем і бабусею. Зі срібною медаллю закінчив Другу полтавську чоловічу гімназію. 1916 року вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту, але невдовзі його мобілізували до царської армії.

В той час тривала Перша світова війна. Пройшовши школу прапорщиків, Олександр Шаргей до початку 1918 року воював на Кавказькому фронті проти турецьких військ. Аби уникнути репресій з боку більшовицької влади за своє дворянсько-офіцерське минуле, він взяв документи на ім’я померлого від туберкульозу уродженця Луцька Юрія Васильовича Кондратюка, і під цим іменем прожив решту життя. Таємницю знали лише кілька людей і зберігали її довгі роки.

Протягом 1920-х років Олександр Шаргей – а відтепер уже Юрій Кондратюк – працював у Південній Україні, на Кубані, Північному Кавказі, у Сибіру, зокрема будував і удосконалював елеватори. За його проектом у місті Камінь (нині Камінь-на-Обі Алтайського краю, Західний Сибір) без жодного гвіздка побудували дерев’яний амбар “Мастодонт” на 13 тисяч тонн зерна, що функціонував до 1990-х років, допоки не був знищений пожежею.

Водночас Кондратюк вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У працях “Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919) і “Завоювання міжпланетних просторів” (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для вирішення цих проблем.

Чимало ідей Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на Місяць) згодом було використано у практичній космонавтиці, зокрема, під час першої в історії висадки американських астронавтів на Місяць у 1969 році. Один із керівників американської космічної програми “Аполлон” Джон Хуболт писав: “Коли я… із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель “Аполлон” у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, якою належало летіти нашим астронавтам. Боже мій!”. На зворотньому боці Місяця іменем Юрія Кондратюка назвали кратер. Його ім’я присвоїли астероїду 3084, а у 2014 році занесли до Галереї міжнародної космічної слави у місті Аламогордо (штат Нью-Мексико, США).

Траса Юрія Кондратюка

Та в себе на Батьківщині доля видатного вченого склалася трагічно. У 1930 році його заарештували за сфальсифікованим звинуваченням у шкідництві. Після звільнення дозволили працювати над проектами вітряних електростанцій у Криму, Харкові і Москві. Але цю роботу перервала Друга світова війна. Одразу після нападу Німеччини на Радянський Союз Юрій Кондратюк записався добровольцем у народне ополчення. Служив рядовим телефоністом, а потім помічником командира взводу на Резервному і Західному фронтах. За однією з версій, загинув у бою 3 жовтня 1941 року. За другою – загинув 23 або 25 лютого 1942 року на території Орловської або Калузької областей. За третьою – потрапив у полон, працював у конструктора Вернера фон Брауна над розробкою першої в світі балістичної ракети далекої дії “Фау-2” і загинув у німецькому концтаборі. За четвертою – пережив війну і помер, забутий усіма, 1952 року.

Талант полтавця з німецько-шведським дворянським корінням знайшов вияв одразу у кількох галузях. Він зовсім трохи не дожив до початку космічної ери людства, не став свідком втілення в життя своїх далекосяжних ідей. Але він був серед тих, без кого людська мрія про польоти у міжпланетному просторі залишалася би тільки мрією.

Владлен Мараєв

Кандидат історичних наук

Червень30/ 2017

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України