Мені, звичайно, шкода, що дехто не діждався справдження своїх надій на українізацію такого метра від журналістики й сильного журналіста-бізнесмена, як Савік Шустер (це ж яке гнітюче враження має справляти загал ЗМІ України, щоб ділка-авантюриста від журналістики Шустера інтелігентні українці вважали фахівцем вищого класу).
Але мені не шкода Шустера. Більше того, я навіть скажу: і слава Богу, що Шустер сходить з телевізійного екрану і, будемо сподіватися, з інформаційного простору України. Одним глашатаєм “русского міра” стане менше.
Дуже добре, що причина – банальна для ринкової економіки: брак коштів. Отже, обмежуючи можливості фінансування антиукраїнських/проросійських ЗМІ та їхніх “звьозд”, є шанс законними методами вижити з українського інформаційного простору “русскій мір” і – щедро фінансуючи українські ЗМІ – зайняти його українським контентом.
Відхід Шустера, правда, не означає, що звільнену нішу займе україномовний талант. Святе місце, як відомо, порожнім не буває, і “русскій мір” постарається “внєдріть” когось свого натомість, оскільки МінСтець укупі з усією владою не поспішає зачищати український інформаційний простір від московського пропагандистського бруду та українізувати його для блага України й українського суспільства.
Не виключено, що плач Шустера про брак коштів можуть почути ті, кого цей плач ще може розчулити і розщедрити…
Завдання українського суспільства й україноцентричної журналістської спільноти полягає в тому, щоб осідлати тенденцію, яка намічається з повідомлення про відхід Шустера, і, по-перше, допомогти йому піти безповоротно, а по-друге – об’єднати зусилля, перегрупуватися для наступу по всьому інформаційному фронту й розпочати бодай локальні бої за визволення українського інформаційного простору і захищати перші рубежі інформаційної безпеки й інформаційного суверенітету.
За Шустером мають піти Євгєній Кисельов, Матвєй Ганопольський та інші подібні їм “майстри” пера, мікрофона й телекамери. Разом із тими, хто їх утримує й фінансує. Тим більше, що перелік власників ЗМІ ми вже знаємо.
Володимир Іваненко
Український Університет
Коментарs: