Об’єктивності не існує, але навіть якби вона була, то журналісти мали б зробити все можливе, щоб позбутись її. Це тому, що слово «об’єктивність» зазвичай розглядають з точки зору його морального виміру. Очікується, що журналісти не даватимуть моральних оцінок. Вони не мають права казати те, що вони думають.
Але журналістика ніколи не була аморальним бізнесом. Навпаки, вона є моральною, оскільки ми, як суспільство, вважаємо щось важливим.
Крім того, вся журналістика починається і закінчується ідеями про добро і зло. Глобальне потепління – це не новина, адже це – факт. Водночас глобальне потепління присутнє у новинах, тому що це погано.
Якщо ви запропонуєте журналістам перевірити їхні моральні судження, то трапиться одне з двох. Або журналіст повернеться додому без історії, або дозволить іншим розповісти про них замість себе. На практиці для журналіста це спосіб стати рупором і заявити, що є добре, а що – погане, що варте уваги, а що – нісенітниця.
Таким чином, об’єктивна журналістика з часом перетворилася на свого антипода. Без своїх точок зору журналісти всього лише передають точку зору впливових людей. Наділяючи правом мати власну позицію лише публіку, ми стаємо лише поширювачами офіційних прес-релізів.
Таким чином, ми не можемо виконувати наше найголовніше завдання. Це призводить до того, що В УМОВАХ МАСОВИХ ФЕЙКОВИХ НОВИН І БРЕХУНІВ У ПОЛІТИЦІ ПРИНЦИП “ОБ’ЄКТИВНОСТІ” – ПРЯМА ЗАГРОЗА ДЕМОКРАТІЇ.
Олег ФИЛИК,
голова Асоціації незалежних журналістів
«Дім Незалежності»,
шеф-редактор газети «Право на правду»
