Гукни ж, гукни, Україно, 

Нещасная вдово! 

Може, діти на твій голос 

Обізвуться знову.

Може, знову розв’яжуться 

Заковані руки.

Може, знову бряжчатимуть 

Козацькі шаблюки.

Тоді вже нас не забудуть

І московські внуки.

Бо кров за кров катам нашим

І муки за муки.

Степан РУДАНСЬКИЙ