• Сьогодні: Неділя, 16 Травня, 2021
Інфо ПС

БУДЬ-ЯКИЙ ОРГАН ВЛАДИ ВПРАВІ В РУЧНОМУ РЕЖИМІ ЗАБОРОНИТИ ТЕ, ПРО ЩО В ЗАКОНІ НЕ НАПИСАНО «МОЖЕ»

    40 тисяч років побутує людська мова і нараховує 60 мільйонів слів.

    Одним цікавим методом нашого законописання є схильність вживати в нормах закону слово «може». Слово «може» (чи «можуть») часто вживається в законодавстві взагалі, хоча, на мій погляд, воно, по суті, обскурантистське.

Якщо щось можна робити, то чи означає це одночасно й те, що можна і не робити?

Якщо так, то для чого писати, що «можна», якщо варто просто не забороняти це робити?

Сама присутність слова «може» в законі завжди буде надавати людям відчуття невизначеності, невпевненості у своїх правах. Люди орієнтуються на слово «може» і бояться робити те, про що не написано «може».

Будь-який орган влади вправі в ручному режимі заборонити те, про що в законі не написано «може».

Оскільки багато чого з того, що людям чи організаціям треба робити на практиці, неможливо згадати в законах, то простір для свавілля чиновників регуляторних служб залишається чималий.

Звичайно, юристи якось тлумачать всі ці норми, врегульовують суперечності. Але для мене очевидно, що саме слово «може» в законодавстві є елементом такої правосвідомості, в якій ніколи до кінця не зрозуміло, що ж все-таки можна, а що ні.

Тому в остаточному рахунку все вирішують сила і дискреція, тобто вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд.

 Олег ФИЛИК, юрист, депутат Стрийської міської ради

Жовтень31/ 2018

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України