• Сьогодні: Середа, Листопад 20, 2019
Інфо ПС

ЗАГРОЗА НЕ ЛИШЕ СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ, А Й СВІТОВОМУ ПОРЯДКУ

Пшик із курорту, руді ліси, біологічна пожежа, глобальне потепління і безліч військових конфліктів… Що нас чекає в найближчі 30-50 років?

Один із найвищих хребтів українських Карпат – Свидовець, де ще збереглася первісна природа альпійського типу з льодовиковими озерами і старовіковими лісами, збираються перетворити на найбільший в Європі елітний гірськолижний курорт. Місцевим обіцяють робочі місця і мовчать, що величезний регіон залишиться без води, а зсуви і повені стануть регулярними і значно масштабнішими.

А кліматологи, з якими, очевидно, ніхто не радився, додають, що з нинішніми темпами потепління уже через 10-15 років погодні умови саме для гірськолижного курорту тут будуть погані. Тож ця жертва може бути ще й зовсім даремною.

УКМ долучилася до руху Free Svydovets, щоб не допустити забудови унікальної території. Ситуація буквально така: по одну сторону гори – території, які охороняються ЮНЕСКО як особливо цінні, а по другу сторону замість таких само прадавніх лісів має з’явитися 60 готелів, 120 ресторанів, аеродром, 230 км лижних трас, 23 підйомники. Тут хочуть приймати одночасно 28 тис. туристів і ще 5 тис. обслуговуючого персоналу. Буде знищено щонайменше 1430 га лісів (з них 500 га старовікових). Гігантський курорт безпосередньо межуватиме з заповідником міжнародного значення.

Цей монстр потребуватиме колосальної кількості води для побуту, а ще більше – для штучного снігу. Тож передбачається створення водосховищ і використання ґрунтових вод. Це, кажуть екологи, загрожує усьому водному балансу Карпат. Саме в цьому місці починається Чорна Тиса, яка тепер перетвориться на каналізацію курорту, пише Українська Кліматична Мережа.

Руді ліси – прямий наслідок стрімких змін клімату. Лісівники кажуть, що під загрозою усі хвойні насадження в Україні та дубові гаї.

Величезні зони ураження в Карпатах та на Поліссі. Немає жодного лісгоспу, де б не палала «біологічна пожежа», як її називають лісники.

Короїд, з яким дерева уживалися тисячоліттями, зараз став геть неконтрольованим. Погодні умови дозволяють йому розмножуватись не два рази, як раніше, а 3-5 за теплий сезон. А через зменшення кількості опадів та пониження рівня ґрунтових вод, у дерева не вистачає соків, щоб «вимити» та знищити шкідника. Але й це ще не все – короїд переносить грибки. Ослаблена рослина не може чинити опір шкіднику та хворобі і вже за місяць здорове дерево перетворюється на труху.

На 1 січня офіційні втрати становили 413 тис. га, це як пів Чернівецької області. Половина цієї площі – сосна, але всихають також ялини та дуби.

На Поліссі, наприклад, уже заражено 15% лісів, а епідемічний поріг становить 6%. Лісівники кажуть, що з цією проблемою стикаються і в інших країнах, але у нас ситуація одна з найгірших. Темпи локального потепління в Україні на третину вищі, ніж загальносвітові.

Як пише Українська Кліматична Мережа, наслідки можна і треба зменшувати. По-перше, треба зменшувати вплив людини на клімат – знижувати викиди парникових газів. Україна завдяки численним ТЕЦ серед лідерів по викидах, і це одна з причин, чому у нас темпи потепління вищі. По-друге, в нових умовах має змінитися підхід до створення лісів, слід висаджувати інші породи – більш стійкі в нинішніх умовах, і це мають бути мішані ліси. По-третє, лісники наполягають на тому, що треба спростити процедуру отримання дозволів на санітарні рубки. Звісно, є великий ризик, що цим будуть зловживати, але одне хворе дерево швидко заражає своїх сусідів. Інсектициди тут не діють. Єдиний вихід – швидко зрізАти заражені дерева й вивозити з території.

Проблема ще й в тому, що короїд нападає з верхівки, а знизу деревина може бути цілком здоровою. Фахівці (лісопатологи) відразу бачать проблему, а звичайні люди – ні, виглядає так, що зрізають ніби здорові дерева. Між тим, через це під великою загрозою знаходяться заповідники. Там взагалі складно з санітарними вирубками, а зараження відбувається за кілька днів. В інших країнах саме санітарними вирубками зупиняють розповсюдження короїда.

Ця мапа (вгорі) показує, де можуть трапитися природні катастрофи, викликані (або підсилені) глобальним потеплінням. Рожевим — урагани, жовтим — утворення пустель або посухи, блакитним — повені у дельтах річок. Майже половина України замальована жовтим.

Глобальні зміни клімату ООН називає головним викликом людству. Це загроза не тільки світовій економіці, а й світовому порядку.

За кілька років чи десятиліть (прогнози різні) десятки, а то й сотні мільйонів людей змушені будуть мігрувати, почнеться боротьба за ресурси (насамперед воду й землю). Експерти прогнозують величезні економічні збитки і безліч військових конфліктів.

Чи є можливість припинити цей процес? Науковці стверджують, що єдиний вихід – радикальне скорочення викидів парникових газів.

Адже ці зміни виникли через діяльність людини. Насамперед через спалювання викопного палива, в якому СО2 був “законсервований” мільйони років, і масове вирубування лісів, які могли б його поглинати.

У травні 2013 року значення рівня CO2 перевищило позначку в 400 мільйонних часток – до індустріалізації не піднімався вище 300. Вчені стверджують, що такого високого рівня скупченості CO2 не було щонайменше 800 тис. років (аналізували дані зі зразків льодяних кернів).

У грудні 2015 року у Парижі було підписано угоду, яку підтримало 195 країн. Вперше в історії стільки держав об’єднали свої зусилля, щоб стримати загальну загрозу. На відміну від Кіотського протоколу, Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від їхнього економічного розвитку.

Україна стала однією з перших держав, які її підписали. Правда, і “вклад” наша промисловість (особливо ТЕЦ та металургія) зробили чималий.

Основні положення Паризької угоди такі:

не дозволити середній температурі на планеті рости вище 2˚С відносно показника доіндустріальної епохи, а за можливості знизити її до 1,5˚С;

у період з 2050-2100 рр. обмежити викиди парникових газів до рівня, який дерева, ґрунт та Світовий океан зможуть поглинати;

розвинені країни повинні виділяти кошти в спеціальний кліматичний фонд для допомоги біднішим державам на боротьбу з наслідками змін (стихійні лиха, підняття рівня океану) та перехід на відновлювані джерела енергії. Зараз це 100 млрд дол. щороку, далі цифра збільшуватиметься.

Участь кожної окремої країни у досягненні світової мети визначається нею індивідуально та має назву «національно визначена участь». Вона добровільна, механізму примусу чи покарання не існує.

 

Джерела:

https://bit.ly/2xbHEDd
https://bit.ly/2M1S690
https://bit.ly/2h6cJUF

https://bit.ly/2Jzc2yf

Липень29/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України