• Сьогодні: Неділя, 11 Квітня, 2021
Інфо ПС

За роки війни українські олігархи на пару з російськими заробили 10 трильйонів гривень

Олігархічний режим продовжує піднімати ґвалт з приводу блокування залізничних колій ветеранами російсько-української війни. Згадали й про закон, мовляв такі дії є незаконними. Міністр внутрішніх справ навіть звинуватив уряд у надмірному лібералізмі, мовляв, досить панькатись, і попросив у АТЦ додаткових повноважень для жорсткого наведення порядку в зоні проведення АТО. До місця подій вже намагаються підтягнути підрозділи нацгвардії…

Але мова чомусь не йде про наведення порядку у заблокованому терористами Донецьку і Луганську. Керівництво Української держави й очільник силового відомства зокрема стурбовані припиненням залізничного сполучення з окупованими територіями, а відтак і руху товарів, що є запорукою процвітання великого бізнесу на крові. Бізнесу, який в умовах війни приносить не лише шалені прибутки проросійським олігархам і їхнім московським покровителям і партнерам, а й становить разом з тим неабияку загрозу національній безпеці України і взагалі є руйнівним для української державності та економіки.

Чому руйнівним? Тому що великий виключно проросійський бізнес, який має свої промислові потуги на окупованих територіях і взаємодіє з російським окупаційним режимом, стає абсолютно непідконтрольним для Української держави з усіма випливаючими звідси наслідками. Тобто збереження в умовах війни будь-яких економічних зв’язків із захопленими ворогом територіями для воюючої країни несе цілу купу додаткових ризиків і загроз. І спектр цих загроз надзвичайно широкий – від створення умов для контрабандних потоків промислових масштабів і банального приховування прибутків власниками підприємств, які зрештою використовуються на фінансування військових потреб агресора, – до критичного збільшення енергозалежності української економіки та доведення її до повного банкрутства.

Саме за наявності досить своєрідної лінії розмежування, коли для державного контролю доступу на непідконтрольні території немає, а для товарів у місцях її перетину всюди горить зелене світло, олігархічному режиму вдалося запустити надпотужний механізм для викачки колосальних коштів із кишень громадян і з українського бюджету. Й основною його рушійною силою стала політика тарифного геноциду, зокрема економічно необґрунтоване підвищення тарифів за шахрайською формулою «Роттердам+», і введення системи державних субсидій для населення. За експертними оцінками багатьох економістів, такого неспівмірного навантаження не витримають ні український бюджет, ні й без цього доведені до жебрацького стану пересічні українці. Тож без чергових кредитів МВФ і фінансової допомоги союзників уникнути економічного колапсу Україні буде дуже складно. От що означає «ефективний контроль» російського та проросійського олігархату над стратегічними галузями української економіки, особливо в умовах війни з Росією.

Доводиться тільки дивуватися, чому такі речі, які лежать на поверхні й зрозумілі навіть не надто обізнаним у цих питаннях пересічним громадянам, протягом трьох років війни так і не стали предметом серйозного обговорення ні на рівні РНБО, ні на рівні військово-політичного керівництва держави. Чому після анексії Криму та окупації частини Донбасу й відповідно загарбання Росією українського майна і колосальних природних ресурсів Українська держава не спромоглася бодай конфіскувати майно хоч одного російського бізнесмена? Натомість буквально на наших очах відбувається подальша російська експансія в найбільш важливих і чутливих для України сферах економіки, зокрема в енергетичній і банківській. Більш того, збереження існуючого стану речей, зокрема економічних зв’язків з окупованими територіями, державні мужі пояснюють нібито турботою про людей і забезпеченням життєдіяльності країни. А відтак готові використати всі надані їм владні повноваження, включаючи й застосування силових методів, щоби усунути будь-які перешкоди налагодженню «життєво важливої» співпраці з терористами ОРДЛО і російським бізнесом.

І чхати вони хотіли і на закон, і на майже щоденні втрати від постійних обстрілів на лінії розмежування, і на всіх ошуканих українських громадян разом узятих, і навіть на міжнародну спільноту. Бо такі фантастичні для незаконного збагачення можливості, які надає майстерно створена унікальна ситуація в зоні так званого АТО, нікому й не снилися. Як повідомляють деякі джерела, протягом трьох років війни українські олігархи на пару з російськими заробили на крові українців близько десяти трильйонів гривень.

Жодному в світі агресору не снилися й такі надзвичайно сприятливі умови, коли керівництво воюючої країни, громадяни якої мужньо тримають оборону, фактично віддає в руки нападників контроль над власною економікою. Скажімо, в сфері української енергетики, яка, безумовно, має виняткове стратегічне значення для країни, російська VS Energy є найбільшою після ДТЕК знову ж таки проросійського олігарха Ріната Ахметова компанією, яка управляє енергопостачальними підприємствами у восьми областях України! То чи є випадковою за фактично монопольного становища проросійських і російських власників на українському енергетичному ринку така дивна альтернатива закупівлі антрацитового вугілля для українських ТЕЦ – або в ОРДЛО, або в Росії? Відтак заповітною мрією антиукраїнської по своїй суті олігархії та її бізнес партнерів з «ефективно контрольованих» кремлем і прокремлівськими терористами територій є, звісно, збереження і надійна консервація існуючого стану.

Саме на це й спрямовані численні плани з «мирного» врегулювання, які вже озвучили чи то анонсували найбільш зацікавлені олігархічні групи. Єдине, чого їм не вистачає, – мовчазної згоди пограбованого українського суспільства, якому аж ніяк не хочеться залишатися статистом чи то пак заручником при здійсненні украй небезпечної оборудки – надання легітимності «економічним зв’язкам» з окупованими територіями, а насправді впровадження додаткового механізму пограбування українців і остаточного розвалу України як держави.

Унеможливити здійснення подібного сценарію може лише сконсолідована суспільна позиція щодо припинення ерозії державних інституцій, налаштованих на обслуговування виключно інтересів проросійських олігархічних кланів і їхніх московських бізнес партнерів і кураторів, а не потреб українського суспільства. І блокування олігархічного бізнесу на крові є найбільш болючою для акціонерів ЗАТ «Україна – Росія» точкою, яка цілком може стати точкою зборки в процесі відновлення фактично зруйнованої ними української державності з повною конфіскацією незаконно привласненого ними українського майна. В іншому випадку буде конфіскована в українців незалежна Українська держава.

Володимир Стецюк

Березень04/ 2017

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України