Два слова про силу і владу
Не згоден, що у нас в Україні є вакуум влади. Влада є, але це влада грошей, а не влада для добробуту суспільності чи влада для розвитку яскравих особистостей.
Все, що калейдоскопом несеться повз нас останні десятиріччя – все це дика, нічим практично не стримувана, влада грошей. Гроші, як такі, є самоціллю.
Навіть у сферах, які передбачають щось інше, аніж гроші – та ж сфера медицини, чи освіти, чи екології, оборони країни. Чи творчості.
У наших умовах головне – отримати гроші на проект. Те, що змушений віддати держчиновнику половину і від задуманого лишиться свистулька – уже не береться навіть до уваги. Творча людина у нас не сміє навіть пікнути: ні, я з цим скороченням сценарію не згоден… На такого загалом дивляться, як на хворого: дебілко, ти відмахуєшся від грошей…
Колись, за казарменого соціалізму, я з повагою ставився до слів Джека Лондона: «Гроші – це відкарбована на монетах свобода». Мені уже більше років, аніж було в момент написання цих слів Джеку Лондону. І я вже бачу, що за відсутності Сили солідарності, за відсутності Сили суспільної думки, за відсутності Сили репутації, зрештою, Свободи для творчості… за монопольного панування Сили грошей, все стає сміттям. Хоч в офшори його вивези, хоч тут у трилітрових слоїках на городі вкопуй – сміття. Навіть не перегній – сміття.
Коментарs: