Мені здається, ми на порозі досягнення абсолютного критерію рівня бідності.
Українські огрядні владотримачі переплюнули навіть власні цвинтарні прогнози сопливої моралі життя по-новому.
І найстрашніше те, що ні з кого за те спитати, як належить, за законом. Бо закону такого немає, щоб спитати з постмайданних присьорбувачів.
«Народ на копійках – вони на мільярдах» – ось вона, формула кланової солідарності.
Очевидно, це така європеїзація по-українськи: з нас – офшорні надприбутки, а нам, бідосям, – сльози і вимирання…
А давайте знову покиваємо на західних партнерів, «миролюбних» сусідів, любих друзів, зайд–реформаторів: на який біс нам таке керівне диво?
Може, воно провокує власний народ, щоб його винятково, зі всією свитою, віддрючили новітні козаки, опришки, кармелюки, довбуші? А до того йде.
Видно з усього – країну мордують «временщіки», клеймовані політичними знаками партій та плебейсько залежні від власного безчестя…
Олег ФИЛИК
