• Сьогодні: Субота, 13 Серпня, 2022
Інфо ПС

ЯК ШТАНДАРТЕНФЮРЕР СС СТАВ ДВІЧІ ЛАУРЕАТОМ СТАЛІНСЬКОЇ ПРЕМІЇ

        Скрепні росіяни вельми люблять розповідати, що “Сталін прийняв Росію з плугом, а залишив з атомною бомбою”. Хочу засмутити. У мене для них погані новини.   Атомну бомбу СССР подарували улюблений фізик Гітлера, лауреат двох Сталінських премій Манфред фон Арденн та інші німці з допомогою молоденьких радянських дурників 40-х років, які в бавовняних білих халатах брали голіруч радіоактивні ізотопи, а потім помирали, не доживши до 30 років.

        Якщо ви зайдете на сайт енциклопедії і наберете прізвище штандартенфюрера СС, кавалера Лицарського Хреста з дубовим листям барона Манфреда фон Арденне (20 січня 1907 – 26 травня 1997рр), то ви можете зі здивуванням прочитати, що він лауреат двох Сталінських премій 1947 і 1953рр. За що???

        Талановитий фізик. Автор 600 патентів. Один із піонерів телебачення. Національні премії НДР за 1958 і 1965рр. Може, за телебачення? Радянські та російські джерела зберігають повну тишу – ну немає і не було в світі цієї людини. Насправді ж це саме Арденне, а не Курчатов, створив Сталіну атомну бомбу і фактично подарував “тюрмі народів” роль великої держави.

        Фон Арденне був улюбленим фізиком фюрера. У нього була своя приватна лабораторія під Берліном, котру щедро фінансувало міністерство пошт під німецький “Уран-проєкт” (Kerwaffenprojekt) 1938-1945рр. Саме Манфред ф.Арденне розробив метод газо-дифузійного очищення ізотопів урану (гексафторид, або шестифтористий уран, виявляється, газ) і розділення ізотопів урану-235 у центрифузі.

         Його лабораторію охороняв полк СС. Бетонні укріплення, відбірно-навчені солдати – СССР мав втратити три дивізії при штурмі об’єкту – і жодних шансів взяти документацію та непошкоджене (не підірване) обладнання, тим паче жодних шансів захопити цих фізиків, які могли миттєво розбігтися і лягти на дно в західній зоні. Аж раптом квітневе диво – есесівці слухняно склали зброю, весь науковий склад лабораторії хоче співробітничати саме з росіянами, вся апаратура та уранова центрифуга інституту здані діючими, з усією документацією і реактивами.

        Та ще й органам НКВС у Німеччині дістається 15 тон металевого урану німецької якості очищення – ото грабанули!

        Підтягнутий пан барон їде до Москви із фрау Арденне, захопивши чудовий рояль, есесівську парадну форму і картину на повний зріст маслом від особистого художника фюрера, де той вручає йому дубове листя до Лицарського Хреста – вища нагорода райха (держави).

Він їде не сам – більше 200 визначних фізиків, радіоінженерів, ракетників їдуть із ним. Це Нобелівський лауреат, творець Фау-3 Густав Герц, професор Вернер Цуліус, Гюнтер Вірт, Ніколаус Ріль, Карл Циммер, доктор Роберт Доппель, Петер Тіссен, професор Хайнц Позе – кращі «уми» Німеччини їдуть до Москви, туди, де була розстріляна і згноєна в таборах професура радянських університетів і де строк давали просто за дворянство.

        Росія злиденна і голодна, немає масла ні дітям, ні пораненим у шпиталях, шансів самим зробити атомну бомбу жодних, оскільки це потребує мільярдних вкладень, сучасних приладів і …мізків. Бажано єврейських, як у Ландау. Або німецьких, як у ф. Арденне.

         Разом із ф. Арденне ешелонами їде найкраще і найсвіжіше обладнання берлінського Кайзерівського інституту та власного інституту ф.Арденне – Берліне-Ліхтерфельде-Ост.

         Їдуть навіть німецькі електротрансформатори – один із них досі без ремонту працює під м.Голіцино М.О. Їдуть документація і реактиви, запаси плівки і папір для самописців, фотореєстраторів, магнітофони для телеметрії та оптика… Те, чого Сталінська Росія взагалі не випускала, а деякі позиції не може за якістю освоїти й понині.

         Робітничо-селянські мародери знімають кращі верстати і вивозять новенькі заводи з усіх країн, не лише з Німеччини, приватна власність не визнаєтсья. Так під Віднем у Австрії було повністю демонтовано новенький радіоламповий завод, вольфрамові вакуумні печі котрого відіграли велику роль. Австрійці навчилися відкачувати повітря ртутними вакуумними насосами, що дозволяли отримувати вакуум розрідженням до 10 у мінус 13 ступені мм рт. ст. Для відсталої Росії це було недосяжним.

        У Москві швиденько будується концтабір на Жовтневому полі. Цілком комфортний – герр ф. Арденне живе у двоповерховому особняку, на сходах портрет фюрера та його при нагородженні Лицарським Хрестом.

         Мої батьки закінчили МІХМ у 1948р., і весь курс – хлопці – були направлено в цей концтабір, зашифрований як НДІ Главмосбуду №9 – знаменита 9-ка. Платили добре, головне – пайок у голодній країні. Замість загальної амністії – чоловіків після полону гноїли в таборах, а в селах вили від самотності жінки, які не знали як прогодувати дітей.

         Зараз там курчатовський інститут, але правильніше було б назвати його іменем Арденне. Німці привезли також відпрацьовані схеми промислового атомного реактора і реактора-розмножувача. Адже саме вони піонери в атомній галузі, на о.Рюген Балтійського моря було підірвано першу випробувальну мінібомбу, в Померанії – другу. Тоді загинули майже 700 радянських військовополонених (“піддослідні кролики”). Потужність – близько 5 кілотонн.

          До кожного німця приставили по 5-6 радянських інженерів – учнів, які знали німецьку. Наші жили в казармах, могли вийти в місто за перепустками, але вказували куди, до кого, місце. Наприклад “к\т хроніки, Пушкінська площа, сеанс 14-30”. Ф.Арденне нікого не боявся, у свята розгулював табором у повній формі з нагородами. Батька і матір часто запрошували на обід, бо знали німецьку, а мати непогано грала з фрау Арденне у 4 руки на ф-но.

         Від НКВС було приставлено Ігоря Курчатова, якого не слід плутати з фізиком Борисом Курчатовим. Коли в мемуарах написано, що в Академії Наук відбулася нарада Ландау, Капіци (майбутніх академіків СССР) та ін. і згадано прізвище Курчатов, то це Борис, а коли Лаврентій Павлович із Йосифом Віссаріоничем заслухали доповідь – то це Ігор. Так чекіст став великим фізиком.

         Паралельно у промисловому реакторі об’єкта “Челябінська-40” було отримано плутоній для першої совкової атомної бомби, після випробування якої німець доктор Н.Ріль став Героєм Соціалістичної праці.

         Тоді настала черга масового виробництва боєголовок і промислових обсгів очищення радіоактивного урану.

         Сьогодні зрозуміле та нахабство, з яким Сталін поводив себе у 45р. на Потсдамській конференції – він знав, що німецька бомба і німецький уран вже у нього в руках. Більш того, тепер стало ясно, що японці отримували від німців уран у оббитих золотом ящиках, що перевозилися на підводному човні, є дані про проведення ними експериментального вибуху біля берегів Кореї. Останній човен весною 45р. піднялася і здалася американському есмінцю. Ось чому США відповіли Хіросімою і Нагасакі, а не для залякування Сталіна. Цього маніяка вже пізно було залякувати, Арденне вже працював у Москві.

       Згодом Арденне перекинули в Сухумі, де на березі бухти було збудовано новий науковий центр, центрифугу очищення ізотопів урану. Об’єкт мав шифр “А”, потім А-1009 МінСередмашу, тож я не раджу громадянам відпочивати і купатися в Сухумській бухті без дозиметра. Батько з мамою переїхали туди, і до школи я жив у рідній Абхазії. Було кілька аварій із викидами ізотопів.

          Барон ф.Арденне був науковим керівником цього інституту (СФТІ, Сухумський фізико-технічний інститут). Значну роль відігравав також австрійський вчений радіотехнік доктор Фріц. За цю роботу барон отримав другу Сталінську премію 1953р. і 1955-го йому дозволили повернутися, але в НДР.

         Наприкінці війни в 45 році у Німеччини були реактивні двигуни і серійні реактивні літаки, перші зенітні ракети, перші ракети класу “повітря – повітря”, була атомна промисловість, були інфрачервоні танкові приціли і гідроскопічна стабілізація морських гармат, РЛС і станції селекції перешкод, чудові пеленгатори. Були авіаційні приціли і гідростабілізовані навігаційні пристрої підводних човнів, “голуба” оптика і 1.5 вольтові радіолампи розміром у ніготь мізинця, крилаті і балістичні ракети. Все це і чимало розробок, документації та мізків живих учених дісталося Сталіну. У 80-і, коли всі німецькі вчені померли, закінчилися й усі хоч якісь досягнення “совка”. У цій країні ніколи не вміли створювати. Тільки знищувати і привласнювати чуже…

         Зайдіть на сайт енциклопедії. І пом’яніть у церкві молоденьких радянських дурників 40-х років, які в білих халатах брали голими руками радіоактивні ізотопи, які відрами виливали радіоактивні відходи у найближчу річку і мало хто з них дожив не те що до пенсії – до 30-40 років. Було поховано ціле покоління молодих і талановитих, довірливих, які проектували дозиметри для інших, а самі працювали без дозиметрів. Їхні вдови і діти пам’ятають про них.

        Я пам’ятаю свого батька. Кочнєва Анатолія Тимофійовича, 1926 р.н.. Двадцять років у атомній промисловості. І повільна злиденна смерть від променевої хвороби.

Вічна їм пам’ять….

        І дякую герру штандартенфюреру за атомну промисловість СССР, котру начебто створив Сталін. Її Сталіну подарували німці!

(Переклад з рос. наш – ред.)

Борис КОЧНЄВ

https://maxpark.com/user/1995499124/content/712144

Честные Новости

https://de.m.wikipedia.org/wiki/Manfred_von_Ardenne

Грудень04/ 2021

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України