• Сьогодні: Понеділок, Січень 27, 2020
Інфо ПС

ЯК “ПРИВАТБАНК” РОБИТЬ ІЗ ПЕНСІОНЕРІВ БОРЖНИКІВ

Люди змушені в судах доводити, що борги – незаконні.

Історії, які ми зібрали, — про людей, котрі одного чудового дня несподівано дізнались, що є боржниками “ПриватБанку” і повинні повернути фінустанові колосальні кошти. Як так сталось?

ПЕНСІЯ + КРЕДИТНИЙ ЛІМІТ

У травні 2017 року “ПриватБанк” подав на 63-річну пенсіонерку до суду, вимагаючи стягнення заборгованості в сумі близько 35 тисяч гривень. Фінустанова посилалась на те, що у 2008 році жінка оформила банківську картку, на яку було встановлено кредитний ліміт 500 грн.

“Як пояснювала жінка, картка, яку вона оформила в “ПриватБанку”, потрібна була їй для того, щоб отримувати пенсію, але клієнтці банк видав таку разом з кредитним лімітом, — розповідає подробиці справи Петро Габрівський, представник інтересів постраждалої в суді. — Хоча кредиту вона не просила, по нього не зверталася і такої потреби на той момент не мала.

Тим часом кредитний ліміт зростав. Згодом до жінки зателефонували з банку з вимогою повернути борг. Виявилося, що, користуючись карткою, вона розпоряджалася не лише своїми коштами, але й кредитними, не усвідомлюючи при цьому фактичних наслідків таких дій.

Сума використаних кредитних коштів становила лише 2800 грн, а решта заборгованості, на поверненні якої наполягав банк, — нараховані відсотки, пеня, штрафи. Якийсь час банк в односторонньому порядку списував ці кошти з її пенсійної картки, а представники банку вимагали повернення всієї суми боргу, постійно телефонували жінці та чинили психологічний тиск. Коли набралася чимала сума заборгованості — подали до суду”.

Тоді донька жінки звернулася до юристів.

“Працівники банків зазвичай пропонують своїм клієнтам оформити так звану універсальну картку, яка водночас є і звичайною, і кредитною.

При цьому клієнт не завжди усвідомлює, як списуються кредитні кошти та до яких наслідків це може призвести, — зазначає пан Габрівський. — Банк не ознайомлює клієнта під підпис зі всіма умовами та правилами користування банківською карткою, обмежуючись невеликою заявою-анкетою, надрукованою дрібним текстом. Через це багато хто, а особливо люди старшого віку, потрапляє у кредитну залежність від банків.

Зрештою, суд прийняв рішення на користь клієнтки, виходячи з того, що позовні вимоги банку необгрунтовані й не відповідають чинному законодавству. Тож рішенням Дрогобицького міськрайонного суду, що вже набуло законної сили, у задоволенні позову банку відмовлено”.

І НЕВИДИМИЙ ДОГОВІР НА 96 СТОРІНОК

“До нас звернувся чоловік з ІІІ групою інвалідності, який також отримав картку “Універсальна” у “ПриватБанку” зі встановленим кредитним лімітом 14 тисяч гривень, — розповідає Віра Андрейків, заступниця начальника відділу “Сколівське бюро правової допомоги”. — Згодом саму картку він загубив і заблокував.

За якийсь час йому надійшло повідомлення про те, що має кредитний борг у сумі 117 тисяч гривень з попередженням про звернення до суду. Згодом клієнт дізнався і про те, що банк позивається до нього про стягнення заборгованості”.

“Цей громадянин не був ознайомлений з нюансами кредитного договору, оскільки підписував лише заяву-анкету, — додає фахівець Бюро правової допомоги. — У банку твердять, що ця анкета вважається договором приєднання. Хоча стверджувати цього не можна, адже сам договір прописаний на 96 сторінках дрібним шрифтом. Натомість банк вважає, що клієнт зі всіма положеннями договору ознайомлений, тому що погодився їх виконувати, заходити на сайт фінустанови і самостійно ознайомлюватися зі змінами тарифної ставки за цим договором.

Ми намагалися довести в суді, що чоловік не обізнаний з роботою за комп’ютером, тож не мав можливості заходити на сайт банку та ознайомлюватися зі змінами. Тому банк мав би письмово повідомляти про це клієнта.

Сколівський райсуд дійшов висновку, що клієнт не підписував договору, а анкета приєднання не вважається складовою договору, і задовольнив наше прохання погасити лише тіло кредиту, не враховуючи штрафних санкцій. Банк подав апеляцію, де просив скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити позовні вимоги (про стягнення штрафних санкцій). Втім апеляційний суд, дослідивши всі матеріали справи, відмовив у апеляційній скарзі банку”.

ЩО НЕ ТАК З КАРТКАМИ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ?

“Процедура видачі карток у більшості українських банків майже не різниться, — коментує ситуацію адвокат Роман Посікіра. — Споживачеві швиденько розказують про тарифи, роблять копії його паспорта та ідентифікаційного номера, дають підписати маленький папірець під назвою “заява”. І так людина стає “щасливим” власником кредитного ліміту!

У цій заяві зазвичай не зазначено типу картки, суми кредиту, розміру відсотків за використання кредитних коштів, комісії тощо. Але наприкінці маленьким шрифтом є приміточка, де написано, що власник картки ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які разом з цією Заявою становлять кредитний договір.

Утім Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року у справі No342/180/17 вказала, що кредитний договір має бути підписаний його сторонами, в іншому разі він нікчемний. Усі ці віртуальні Правила, Умови, Тарифи не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки не містять підпису позичальника.

Який з цього висновок? Власник кредитної картки повинен повернути банку лише суму використаних коштів з кредитки, а законних підстав для сплати інших нарахувань (відсотків, комісій, неустойки) нема. А якщо такі платежі сплачувались у процесі користування карткою, то її власник має законне право вимагати від банку їх повернення”.

 

Галина КОЗИР

Газета «Експрес»

04/10/19

Жовтень16/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України