• Сьогодні: Понеділок, 21 Червня, 2021
Інфо ПС

Як перетворити депресивне село в процвітаюче

       Жителі української глибинки більше не сподіваються на владу і самі створюють своє майбутнє.

 Молочно-ягідний бізнес Лосятина

    Лосятин, що в декількох кілометрах від Почаєва (Тернопільська область), називають найбагатшим селом України. Тут дві бізнес-теми – молочна та ягідна, і більшість жителів села залучені в обидві. Початок молочному бізнесу поклала сільський голова Надія Залевська. За допомогою благодійної організації вона безкоштовно отримала 40 племінних корів, яких роздала селянам без права продажу. Зараз в Лосятині майже всі тримають по 1-2, а то і по 5 корів. Продаючи молоко місцевому кооперативу, одне господарство може заробити до 7 тис. грн за місяць.

tlosyatun

Лосятин також славиться своїми полуничними плантаціями, які приносять за сезон, який тут триває з лютого по листопад, до 16 тонн з гектара. На полуничних полях (всього їх в Лосятині понад 30 га) можна заробити близько 3 тис грн за місяць, при цьому працювати потрібно через день і всього кілька годин. Заповзятливі селяни, висаджуючи полуницю на власних городах, примудряються заробити до 30 тис грн за сезон. В кінці літа на зміну полуниці приходить малина. Малинові плантації приносять по 1 тис грн з сотки. Ягоди у лосятінців купують три вітчизняних підприємства та один французький виробник йогуртів.

Коли сезон закінчується, сухі малинові гілки переробляють в паливні брикети, які замінять селянам дрова. У Лосятині всього 460 будинків, і бідних серед них немає.

Саморобні дороги Великої Доброні

    У селі Велика Добронь Ужгородського району місцеві жителі в серпні нинішнього року власноруч і за власні кошти заасфальтували 850 кв. м. Селяни поклали асфальт не тільки на проїжджій частині, а й на тротуарах, зробивши дренажні канали, квітники і навіть велосипедну доріжку. Все почалося з ініціативи місцевого підприємця Йожефа Раті, який створив громадську організацію “Регіональний розвиток Великої Доброні”. Ця організація зуміла отримати 240 тис. грн на придбання будматеріалів від угорського фонду “Підтримка малиx міст”. Правда, фонд виділив фіндопомогу з умовою, що техніку і робітників жителі села забезпечать самі, а також прозвітують, як витрачалися гроші.

За словами велікодоброньского сільського голови Івана Сідниці, жителі кожної з шести вулиць, які вирішили заасфальтувати, зібралися в бригади по 30-40 працівників і здали по 400-500 грн з домогосподарства. Щебінь і асфальт укладали лопатами, а замість катків пристосували металеві барабани, які ще в радянські часи використовували в колгоспах при посіві озимих. Щоб зробити барабани важчими, їх наповнювали водою. При такій технології вартість квадратного метра асфальту обійшлася в 150 грн – втричі менше, ніж у державних ремонтних організаціях.dobranj

Побачивши результат роботи сусідів, жителі інших вулиць Великої Доброні також заявили, що хочуть відремонтувати свої дороги. До холодів, якщо дозволить погода, сільський голова сподівається заасфальтувати ще дві вулиці. А за 3-4 роки, за його словами, таким чином можна буде покласти асфальт в усьому селі.

Золоті сади Сніткова

    Все почалося з інтерв’ю, яке Віктор Ольшевський, сільський голова Сніткова Мурованокуриловецького району Вінницької області, дав у 2011 році одному з телеканалів. У ньому він сказав, що шукає інвесторів для освоєння 200 га під садовий і ягідний бізнес. Незабаром після цього один вінницький підприємець вклав в село понад 26 млн грн. Тепер в Сніткові понад 170 га фруктових садів, 22 га малини, 12 га лохини, 13 га вишні і 10 га полуниці. У величезному фермерському господарстві працює понад 200 чоловік – практично все працездатне населення села. У сезон підключають і жителів восьми сусідніх сіл.

stunsv

Завдяки садово-ягідному бізнесу селяни не тільки вибралися зі злиднів, а й зуміли зібрати 500 тис. грн для будівництва в селі водопроводу. Ще 840 тис. грн на цю справу громада Сніткова отримала від швейцарського фонду. І лише чверть необхідної суми селяни взяли з районного та сільського бюджетів.

Коли заробив водопровід, став можливий цікавий експеримент. Власник садово-ягідних плантацій безкоштовно роздав жителям Сніткова саджанці ягідних кущів і плодових дерев, а найняті ним агрономи показали, як доглядати за ними. Тепер жителі Сніткова активно здають фермеру вирощені на своїх городах фрукти і ягоди, які їм садити набагато вигідніше, ніж, наприклад, картоплю.

“На трьох сотках можна посадити до 200 кущів смородини, які через рік принесуть 300 кг ягід – по 1,5 кг з куща, – розповідає Віктор Ольшевський. – А через кілька років дорослий кущ буде приносити вже по 8-10 кг врожаю. Цього року фермер скуповував у селян смородину по 12 грн за кілограм. Ось вам і 3,6 тис. грн з трьох соток. І це лише початок!”

За словами Віктора Ольшевського, найближчим часом інвестор планує побудувати в селі завод з виробництва соків. Бачачи стрімкий розвиток Сніткова, сюди перебирається все більше молодих людей, зростає народжуваність, і в дитячому садку вже не вистачає вільних місць.

За матеріалами:  Фокус

Жовтень23/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України