• Сьогодні: Четвер, 28 Січня, 2021
Інфо ПС

Як насправді працюють суди

        Відомий адвокат розповів «Експресу» про негласну систему супроводу справ, що діє досі.

Розпочато кримінальне провадження за фактом втручання в систему автоматичного розподілу справ у Вищому господарськму суді України. Його кваліфіковано за ч. 3 ст. 376 (з тяжкими наслідками). Кожна особа зможе прийти на Борисоглібську до конкретного слідчого і подати додаткові документи, щоб перевірили, чи потрапляє її справа конкретно в цей перелік. Вона має бути визнана потерпілою.

Упродовж 2012-13 років було здійснено півтори тисячі втручань в автоматичний розподіл справ у Вищому господарському суді! Такі дані можуть стати підставою для визнання усіх рішень, ухвалених у цей період, неправосудними. Це частина даних, що їх дозволили оприлюднити слідчі департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури.

Ще у 2013 році наша асоціація арбітражних керуючих – “Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу” – провела наукове дослідження з розгляду й узагальнення судової практики. У цьому дослідженні, проведеному за даними з відкритих джерел, ми встановили очевидно нерівномірний розподіл справ між суддями системи Вищого господарського суду. Ми зрозуміли, що без фальсифікації такого не може бути. Суддя Олексій Муравйов, для прикладу, розглянув 60 справ, а його сусідка Ніна Акулова – 900. Цілком очевидно, що комп’ютерна програма, налаштована на більш-менш рівномірний розподіл справ, не могла напрацювати таку різницю між різними суддями, якщо в її роботу не було аномального втручання.

Два роки тому, опираючись на дослідження асоціації, я подав заяву як адвокат, що встановив під час своєї діяльності факт злочину. Сьогодні саме моя заява і лежить в основі розслідування.

Було два основні механізми. Один колективний: Артур Ємельянов особисто їздив по судах і спонукав збори суддів приймати рішення про так звану спеціалізацію суддів. Наприклад, цей суддя розглядає всі справи, пов’язані з “Енергоатомом”, а цей – тільки жирні справи, сума позову в яких починається з 10 мільйонів гривень. Зокрема, Ємельянов їздив особисто спонукати Київський господарський суд закріпити ті чи інші спеціалізації за конкретними людьми. Судді Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко та Алла Пригунова подали в СБУ заяви про факт такого зібрання, і є кримінальне провадження з цього приводу.      І був другий механізм, про 1600 виявлених випадків застосування якого ми нині якраз говоримо, – фальшування комп’ютерного вибору суддів для розгляду справ. Послідовність така: коли суддя вранці приходить на роботу, то він реєструється, і ця інформація відразу потрапляє до електронної системи розподілу справ. Далі система розподіляє наявні для розгляду справи між тими суддями, які мають відповідну спеціалізацію, є на місці, не мають застережень.

Звичною справою стали випадки, коли суддя перебував на роботі, навіть проводив у цей день розгляд кількох справ і ставив підписи, однак у авторозподілі справ того дня не брав участі, а в системі стояла позначка “Відпустка”. Або варіант навпаки: суддя бере участь в авторозподілі, на нього розписують справу, хоча насправді він у відрядженні або на лікарняному.   Коли виявляють більш ніж півтори тисячі таких випадків, то висновок очевидний: це не помилки, а явище системного характеру, результат умислу людей, які мають владу в суді. Певні справи зумисне розподіляли на визначену групу суддів для того, щоб вони приймали рішення такі, як потрібно донецькій групі. У фахових колах це явище називали “Донецький паровозик” – потрібним людям гарантували проходження справи від першої до останньої судової інстанції.

Ми сподіваємося, що громадяни, які отримували рішення (насамперед юристи), знають, що таке зміна колегії суду, простежували це, – звертатимуться із заявами про перегляд указаних рішень. Водночас ці заяви потерпілих будуть підставою для кримінальних проваджень.

Ми наразі не маємо доступу до інформації про точні розміри позовів у тій конкретній групі справ. Тому, щоб вивести принаймні приблизні цифри, оперлися на річну статистику суми за всіма позовами, які розглядав Вищий господарський суд. Виходячи з цього, можна припустити, що сума позовів, розглянутих нечесно обраними для них суддями, становить від 3 до 10 мільярдів доларів.

Ця практика працює, ми бачимо це кожного дня. Татьков і Ємельянов нині не керівники суду, але й далі працюють суддями у ВГСУ, а довкола – їхні кадри… Той же Валерій Князьков, креатура Ємельянова, був переобраний на посаду голови Господарського суду міста Києва і спокійно працює. Судді Вищого господарського суду, які співпрацювали зі слідством та надавали покази стосовно неправомірної діяльності суддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, нині розчаровані, оскільки жодного з них не притягнуто до відповідальності та не усунено від посади.   Звичайно, масштаби не ті, нема такого високого рівня організації. Але справи й досі розподіляють із порушеннями. І, певна річ, якщо таке відбувається, то для того, щоб одержати на виході неправосудні рішення.

Віталій Титич, адвокат і арбітражний керуючий,

віце-президент ГО “Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу”

Жовтень14/ 2016

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України