• Сьогодні: Неділя, Вересень 22, 2019
Інфо ПС

ВИКОНАННЯ ПУНКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ЧАСТИНИ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ Є СМЕРТЕЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМ

Мінські домовленості ніколи не приведуть до закінчення війни.

      Україна могла б обійтися без Мінських угод, якби не отримала трьох нищівних поразок у 2014 році. Якби не була спалена уся українська техніка поблизу кордону з Росією, якби не були допущені грубі помилки воєнно-політичного керівництва держави, яке замість того, щоб оголосити воєнний стан, який би дав можливість застосовувати Збройні сили України, в умовах агресії політичне керівництво прийняло цей формат «АТО», хоч усім було зрозуміло, що це військова агресія. Ми втратили до 80% усієї техніки, Росія взяла під контроль 400 кілометрів нашого кордону, військова техніка, яка ще залишилася, була у Києві на параді, а Росія вторглася під Іловайськом.

Територія була відкрита для подальшого просування російських військ. І що залишалося? Треба було якось рятувати ситуацію. Тому Мінські угоди фактично врятували Україну від капітуляції перед Росією у цій війні.

Знову це повторилося у 2015 році під Дебальцевим, коли був підписаний так званий «Мінськ-2».

Оскільки Росія ці битви виграла, то вона, відповідно, і диктувала положення Мінських угод, виконання пунктів політичної частини яких для України є смертельно небезпечним.

І тому, хоча Порошенко і вніс цей законопроект про особливий статус, цей документ так і не був ухвалений, бо стало зрозуміло, що це могло б запустити сценарій Абхазії…

Хоча там і прописане останнім пунктом виведення збройних формувань. Зрозуміло, що на окупованій території неможливо провести вибори. Це лише фактичне узаконення статусу цих територій.

Це дуже серйозний виклик, який несуть для України Мінські угоди. Тобто плюси – це те, що підписання Мінських угод дало можливість уникнути капітуляції, і другий позитив, що хоч вони ніколи не приведуть до закінчення війни, вони тримають збройне протистояння на рівні низької інтенсивності.
Мінські угоди не вирішують конфлікт і не принесуть завершення війни. Ця війна перетворилася у довготривалий конфлікт низької інтенсивності, тобто війну на виживання.

Більше нічого Мінські угоди Україні і не можуть принести.

Завершення війни може бути тільки внаслідок досягнення воєнної перемоги. У війні все визначає ситуація на фронті. Якщо ми програємо, то ми можемо тільки тягнути цю ситуацію на умовах Мінських домовленостей.

Відмовитися від них ми тепер не можемо, тому що давно реалізовується стратегія – вирішити конфлікт виключно мирним шляхом і сподіватися на допомогу інших країн.

Але інших інструментів наразі ні у Порошенка, ні у Зеленського поки немає.

Інший формат переговорів нічого не дасть. Формат переговорів є другорядним у порівнянні із співвідношенням сил на фронті. Якщо ворог буде нести втрати, на порядок вищі, аніж несемо ми, тільки тоді це посилить наші позиції на переговорах.

Росія рахується тільки з силою, більше нічого її не лякає – ні міжнародне право, ні «нормандський формат», ні США… І ці 5 років війни це довели.

Тому Україні треба ставати сильнішою, створювати контрзагрозу Росії і передумови, щоб вона захотіла піти на поступки. Формати ще й не вирішують проблему тому, що усі вони побудовані під внутрішній конфлікт, або, як це називає Шуфрич і Медведчук, «громадянську війну».

Ми це назвали АТО, тепер ООС.

Але у нас – не внутрішній конфлікт, а війна. Тому треба говорити не про врегулювання конфлікту на Донбасі, а говорити про закінчення війни.

І створювати інші майданчики, а найголовніше – визнавати Росію не посередником, як у Мінську, а воюючою стороною.

Тоді відкривається шлях до завершення війни і закріплення його договором. Таким майданчиком може бути і ООН, але для цього потрібні зовсім інші дипломатичні кроки, аніж ті, що були досі.

 

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень

Вересень11/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України