Немає у цьому місті нецікавих речей… Ну як у Стрию може бути щось нецікаве! Є тільки незацікавлені люди. Люди, які втратили прив’язку до міста, люди, життя яких проходить без відчуття створеного середовища, налякані – просто донори міської казни.
Ми не одразу були такими – ми такими ставали.
Якби міському чиновнику чи поліцейському, чи будь-якому іншому службовцю платили за результат – уявіть собі скільки грошей платників податків ми б з вами зекономили. І медицина була б належною, освіта відповідною і тюрми пустішими, і цвинтар меншим. І в цьому немає нашої вини – у цьому є їхня заслуга.
Розпач багато в чому є продуктом неробства, а найбільші брехуни в світі – це наші страхи. Ми боялися і боїмося мати своє місто, тому мовчки згодилися на чуже село. Бо за своє потрібно боротися, думати. Думати і діяти не гаслами і криками, а категоріями змагального престижу.
І не потрібно вірити депутату, меру чи будь-якому іншому владцю, коли він твердить про складні обставини, кризу, вірус, карантин і решту силу силенну причин. Бо у служінні людям успішний той, хто шукає для них вигідні умови і, якщо не знаходить, то створює їх. Для цього, зрештою, нас туди обрали.
Все залежить і має залежати від нас і лише від нас.
І поки ми не зрозуміємо, що Стрий має бути стрийським, а медики і освітяни мають коштувати дорожче від комунальників – змін на краще не буде…
Олег ФИЛИК
Коментарs: