___Хлопець із «Правого сектору»___
Столиця… Перші набати:”До волі!..”
Людей волання: “Дістало, йди геть!
Потворо, гідні ми кращої долі,
Кінці з кінцями ледь зводимо, ледь…
Козацька кров ще тече в наших жилах,
Візьмемо зброю, як треба, чекай!..
Нас сотні тисяч, дивись, ми є сила!
Не зупинити… Іудо, тікай!”
З усіх куточків ішли громадяни,
Й зi Стрию хлопець (На ризик життям),
Прийняв дві кулі – то замість догани,
А що ж хотів? Був для влади сміттям.
Щасливі очі… У них перемога!
Та знов загроза… Він осторонь?.. Ні!
Донбас, туди незворотна дорога,
Останні кроки… Убивці брудні!
P.S.
Ішов із поспіхом, йшов до Майдану,
А потім далі: на захист землі.
Прийми, Герою, від серця пошану,
Прийми посмертно! Вклоняюсь рідні;.
Рідні; вклоняюсь у подумках низько
За сина, котрий інакше не міг…
Здається зараз: немов він десь близько,
Небесна Сотня живіша живих!!!
Юрій Ланг
Юрій Іванович Дяковський – учасник Євромайдану, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Закінчив Стрийську гімназію імені Митрополита Андрея Шептицького. Згодом навчався в Івано-Франківському національному
технічному університеті нафти і газу.
У грудні 2013 року залишив навчання і поїхав до Києва, де протягом кількох місяців брав участь у протестних акціях. 10 лютого приєднався до київського осередку Правого сектору. Був поранений в руку і шию.
У квітні 2014 року разом з товаришами вирушив до міста Слов’янськ Донецької області з метою здійснення розвідки та зібрання інформації про сепаратистів. У полон потрапив 17 квітня.
Наприкінці квітня тіло Юрія Дяковського було знайдено в річці Казенний Торець поблизу Слов’янська з ознаками насильницької смерті, які також були в загиблих Юрія Поправки і Володимира Рибака.
Вічна пам’ять Героям України!
