• Сьогодні: Неділя, 16 Травня, 2021
Інфо ПС

В чому причина наших тривалих бід

kraliuk

 

Говорячи про землеробську зорієнтованість жителів України, передусім українців, варто вказати на те, що вони часто вишукували для свого господарювання родючі землі. Такими, зокрема, були чорноземи лісостепу й степу. Вони забезпечували (навіть при екстенсивному господарюванні) відносно високі врожаї й прийнятний рівень життя. У цих регіонах у давні часи розвивалася землеробська Трипільська культура. Також у степові чорноземні райони спостерігаємо міграцію землеробського руського (українського) населення з лісостепу й навіть Полісся в період Середньовіччя й Нового часу – хоча життя в умовах степу, постійних нападів кочівників тоді було небезпечним.
Однак землі, які зуміли опанувати українці, мали для них не лише плюси, а й мінуси. Згадуваний В’ячеслав Липинський вважав, що «родюча земля і добре підсоння» є однією з головних причин української бездержавності. Вони, по-перше, притягували до українських земель завойовників, по-друге, вели до деградації «громадських інстинктів». Останнє мислитель пояснював таким чином:
«Легкість боротьби з дуже сприяючою людині природою розвивала в людях, які від кількох поколінь прожили на Україні, лінивство і нездатність до постійного, довгого і методичного зусилля. Внаслідок цього вироджувались і не могли розвиватися такі політично творчі організаторські прикмети, як дисципліна, послух, громадянська солідарність, здатність до жертв і самопосвяти. Коли Україна мала і має таку непропорційно велику кількість різних «кресових оригіналів», «гоголівських типів», і різних політичних самодурів громадськи-руйнуючого, анархістично-індивідуалістичного ґатунку, то причини цього факту треба шукати перш за все в даній нам од природи великій легкості життя.
Випливаюча з родючої землі легкість збагачування розвивала в українських людях погорду до праці і нахил до всілякого роду фантастичних спекуляцій…
Чим більше сприяючі природні умови, в яких живе дана нація, тим менше спільного, громадського зусилля мусить робити вона для опанування природи. Чим менша потреба в спільнім громадськім зусиллі, тим менша стихійна потреба в політичній організованості і політичному проводі, тим більший натомість стихійний нахил до всякого індивідуалістичного анархізму і різної «отаманщини». Чим більший нахил до анархії, тим тяжче завдання провідної верстви, яка проблеми власне політичної організованості і політичного проводу мусить розв’язувати. Коли кандидати на провідну верству у народів головних знаходять сприйняття пасивних мас на їх політичну організаторську акцію, і тому можуть мати слабшу внутрішню організацію, то такі ж кандидати у народів ситих, без дуже сильної, морально і матеріально, своєї власної організації, не переможуть ніколи анархічних інстинктів тих, кого вони беруться політично організовувати»

 

Петро Кралюк

Вересень26/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України