• Сьогодні: Субота, 19 Червня, 2021
Інфо ПС

УКРАЇНСЬКІЙ ГРИВНІ 98 РОКІВ

4 січня 1919 року вийшов закон Директорії УНР про українську грошову одиницю гривню і заборону обігу російських, німецьких, австрійських, румунських грошових знаків.

Як відомо, після проголошення Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада ініціювала розробку національної валюти. Вже 1 березня 1918 року ЦР прийняла Закон «Про грошову одиницю, чеканку монет і друк державних кредитних білетів», яким було введено нову грошову одиницю – гривню, що ділилася на 100 шагів і рівнялася 1/2 рубля. Формальне завершення формування структури системи українських грошових знаків відбулося 18 квітня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон «Про надання Міністру фінансів права випустити розмінні марки».
Гетьман Павло Скоропадський, прийщовши до влади у квітні 1918 року, зберіг систему номіналів: 1 гривня = 1/2 рубля або 100 шагів і продовжив грошову реформу, але переворот, внаслідок якого до влади прийшла Директорія, завадив йому здійснити задумане. Зрештою, Директорія УНР почала новий проект грошової реформи, запропонований Борисом Мартосом. Він визначав єдиними засобами платежу на території України гривню і рубль, випущені в часи Центральної Ради і гетьманату Скоропадського. Російські рублі, випущені царським, а згодом тимчасовим урядом, були анульовані і не приймалися державними установами. До того ж курс із російським рублем став плаваючим. Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього у населення почали збирати все наявне золото і срібло для випуску монет, а також оголосили переплавку всіх мідних пам’ятникsв російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалося розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних – будинок Центральної Ради.
Проте, розпочати випуск монет так і не вдалося через більшовицький наступ і російську окупацію. Після евакуації Директорії у Винницю, а потім у Кам’янець-Подільський, засновану ще за гетьмана Експедицію Заготівлі Державних Паперів було відправлено в Станіслав, де малася належна друкарська база. В Станіславі керівник експедиції Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків держказни УНР номіналом 5 гривень. Цю банкноту вважають найгіршою з усіх випущених в Україні. Сіренька купюра зі скромними тризубцями з обох боків і текст. На деяких навіть була помилка в позначенні номіналу. Це пояснюється поспіхом виконання проекту для швидкого випуску грошей.
У березні 1919 року було довипущено в обіг банкноти гетьманських емісій. 1920 року у Варшаві проведено останню емісію українських грошей. На повернення гривні українцям довелося чекати більше 70 років.

Олег ЛЕУСЕНКО

Січень05/ 2017

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України