• Сьогодні: Середа, 15 Липня, 2020
Інфо ПС

УКРАЇНА НЕЗНАНА-4: ДВА ПІДРИВИ ДНІПРОГЕСУ


      Перед початком війни Німеччини проти СРСР перша країна соціалізму була під абсолютним деспотичним контролем Сталіна і його НКВС. Нічого подібного на політичну опозицію чи реальну диверсійну діяльність ворога на території країни Рад і близько не було.

      Батько народів ворухнув пальцем і через кілька хвилин у якомусь далекому селі Катинь, в інших тюрмах СРСР розпочалося нищення 21 тисячі освічених, фахових, мотивованих офіцерів польскої армії, які здалися в радянський полон…
        Тим дивнішим виглядає розгубленість, метушня, абсурдність, з якою діяла влада комуністів у перші дні і місяці війни з фашистською Німеччиною.
        З одного боку особісти наздоганяли у кінці липня – на початку серпня колгоспні валки, які хотіли евакуюватися через Дніпро, завертали їх назад, з другого боку – поспіхом знищили ДніпроГЕС.
        18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч і більше. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило.
        Пізніше стало відомо, що вибух на ДніпроГЕСі готували начальник Відділу військово-інженерного управління штабу Південного фронту підполковник Олексій Петровський та представник Генерального штабу Червоної Армії, начальник окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (Москва) воєнний інженер 1-го рангу Борис Єпов. Вибух був підготовлений заздалегідь ще на початку серпня і постфактум схвалений Сталіним.
        Про майбутній вибух чекістське командування підривників, що виконували спецзавдання, не повідомило ані місцеве населення, ані військове керівництво.
Понад те – виконавців вибуху радянська контррозвідка заарештувала, як ворожих диверсантів, проте після втручання вищого керівництва випустила. Вибух призвів до руйнації машинного залу і припинення енергопостачання, внаслідок чого була паралізована діяльність промислових підприємств Запоріжжя.
        Після захоплення Запоріжжя вермахтом (через 46 діб після вибуху) німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість обладнання, виведеного з ладу, запрацювало новенімецького виробництва.


        Але вже навесні 1943 на Дніпрогес німці вагонами стали завозити вибухівку. Мали намір знищити перед відступом усю цілком греблю та знищили в основному машинний зал. Перша турбіна після війни запрацювала у березні 1947 року.

Viktor Leshyk

Червень23/ 2020

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України