• Сьогодні: Понеділок, 10 Серпня, 2020
Інфо ПС

УКРАЇНА НЕЗНАНА-13: ОСТАП БЕНДЕР «ПРОЛІТАЄ»

       Біографія Миколи Максимовича Павленка завдає удару відразу по трьох міфах:
1) Українці – такі собі селюки, без фантазії, підприємливості, авантюризму.
2) У СРСР не було корупції.
3) При Сталіні та Берії був залізний порядок.

       Микола Павленко уроженець Київщини. З поліського села Нові Соколи Іванківського району. Народився у сім’ї заможного мельника. Батьківська сім’я була розкуркулена. Сам Микола “пішов у люди”. Підробив документи, трохи вчився в політехнічному інституті. Потрапив під коток по статті про “3 колоски”. У СІЗо його вербували нкведісти і вже ніби як свого рекомендували на працю у військову будівельну частину

       І тут Микола “розправив крила”. Дезертирував за фальшивими документами. Але військове будівництво не залишив без своєї уваги. У близькому до Москви Калініні за допомогою фальшивої печатки і бланків створив «Ділянку військово-будівельних робіт № 5 Калінінського фронту» (УВСР-5).

       Для залучення в лави своєї частини військовослужбовців Павленко направив до військової комендатури і комісаріат Калініна офіційні запити, попередньо подружившись із потрібними людьми. Чисельність підлеглих Павленка досягла кількох десятків. Після цього Павленко почав укладати договори підряду на виконання дорожніх і будівельних робіт з різними організаціями Калініна. Восени 1942 року Калінінський фронт був розформований, і частина Павленка перейшла у підпорядкування 12-го раба (район авіаційного базування) і тепер називалася НВР-5.

        Частина отримувала поповнення із солдат, які відстали від своєї в-ч або з дизертирів. На завершальному етапі війни склад організації «НВР» перевищував 200 осіб. На озброєнні у них знаходилося до 100 одиниць вогнепальної зброї і величезні запаси трофейного майна. Павленко присвоював звання собі і підлеглим, нагороджував медалями та орденами.

        Наказом ВС 4-ї Повітряної армії №:18/н від 28.02.1945 року (за поданням свого спільника, начальника ФАС 12 РАБ Циплакова) «майор» Павленко, начальник навчально-виховної роботи-2, нагороджений орденом Червоної Зірки.
         Павленко разом зі своєю частиною дійшов до Одера і Берліна. При цьому організація мала у своєму розпорядженні грошовими коштами до 3 мільйонів рублів. І якщо прості солдати думали, що йдуть ставити фінальну крапку в битві з німцями, то їх кримінальні «колеги» знали справжню мету цієї подорожі — максимальне збагачення на землях переможеного супротивника. На вивезення майна «УОС» знадобився ешелон з 30 залізничних вагонів.

         До початку 1950-х років Павленко уже не став приховувати свій високий достаток: пересувався тільки на автомобілі марки «Побєда», заповнював свій будинок антикваріатом, серед його друзів було чимало високопоставлених осіб.

        Члени організації Павленка виконували будівельно-ремонтні роботи для різних провінційних структур при повній взаємній зацікавленості.
        Випадковість перервала 10річну діяльність одного з кращих авантюристів СРСР. По грошах, по терміну діяльності, по нахабству контора Остапа Бендера “Рога і копита” – жалюгідна пародія.
        Три роки слідчо-судові органи розбирали безпрецедентну справу.
        У результаті спецоперації 14 листопада 1952 року було затримано більше 300 осіб, з них близько 50 так званих офіцерів, сержантів і рядових. Самого Павленка, який носив погони полковника, затримали 23 листопада. Всього було заарештовано понад 400 осіб, з них 105 – у Молдавії.

Viktor Leshyk

Липень02/ 2020

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України