• Сьогодні: Четвер, 28 Січня, 2021
Інфо ПС

У СЕМИ НЯНЬОК БЮДЖЕТ БЕЗ ГРОШЕЙ або КУРАТОРСТВО ПО-ГОНТАРЄВСЬКИ

             За даними Global Financial Integrity, що вивчає нелегальні фінансові потоки в країнах розвитку, з України щороку незаконно виводяться в середньому 11-12 млрд. доларів.

Лише минулого року з країни пішло 14,2 USD млрд – сума, що перевищує загальний обсяг траншів від МВФ, виділених Україні в період 2014-16 років (12,3 USD млрд). Левова частка щезаючих з української економіки коштів проходить через банківську систему. Шахрайським шляхом…

     Одним із найгучніших випадків шахрайства в цьому році можна без перебільшення назвати ситуацію з ПАТ «Банк Михайлівський». Викрита схема махінацій із  активами, проведена керівництвом банку на очах НБУ, змушує критично поставитися не лише до дій банкірів, а й до реакції на них регулятора, в чиї обов’язки входить контроль операцій на фінансовому ринку і попередження різного роду банківських спекуляцій.

Нагадаємо, що кошти вкладників «Михайлівського» залучалися ніби в банк. А насправді більша їх частина переводилася у ТзОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ІРЦ), пов’язане з банком. Напередодні визнання «Михайлівського» неплатоспроможним керівництво банку, скориставшись доступом до програми «операційний день», перекинуло кредити і «сміттєві» рахунки компанії ІРЦ на рахунки фізосіб у банку, намагаючись приховати підозрілі операції і перекласти відповідальність перед своїми вкладниками на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Зараз факти, що призвели до введення тимчасової адміністрації, розслідують правоохоронні органи, а екс-голові правління банку Ігорю Дорошенку і колишньому акціонеру, власнику мережі «Ельдорадо» та бізнес-центру Gulliver Віктору Поліщуку (в банку його частка становила 92,501% статутного капіталу) загрожує вияснення стосунків і з регулятором, і з прокуратурою. Так, Дорошенку 8 жовтня Шевченківський районний суд Києва продовжив термін утримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 137,8 млн грн. Прокуратура міста Києва підозрює екс-голову «Михайлівського» у крадіжці 870 млн грн. банківських коштів і доведенні банку до банкрутства.

За кримінальною справою також заарештовано і екс-директора ІРЦ Михайла Канюка. Заступник голови правління банку Денис Панфілов знаходиться в розшуку, а Віктор Поліщук утік із країни.

Яскравий приклад незаконних маніпуляцій з активами банків, котрі потрапили під нагляд НБУ, – афера з ПАТ «Банк Контракт». Він уночі, після закінчення банківського дня, продав свою будівлю, а КУРАТОР (НБУ) не зміг прослідкувати і попередити незаконну оборудку.

natsionalnyij_bank

«Функція НБУ, що потребує підсилення,- це банківський нагляд. З одного боку, Нацбанк заявляє, що бачить ситуацію в банках в режимі реального часу і контролює їх операції, однак про ілюзорність цього контролю свідчить ситуація з банком «Михайлівський», коли технічні маніпуляції з ІТ-системою банку призвели до плачевних для ФГВФО наслідків і загрожують додатковим навантаженням на багатостраждальний наш бюджет»,- говорить партнер адвокатського об’єднання «СК Груп» адвокат Юлія Курило.

Інший приклад ілюзорності контролю, за її словами,- операції з кореспондентськими рахунками, відкритими в банках за кордоном. «Сумновідомий австрійський Meinl Bank AG надав уже не одній українській фінустанові відкатану схему, внаслідок якої рахунки банків за лічені секунди вичищалися шахраями, як, скажімо, в історії з банком «Київська Русь»,- навела приклад Курило. Найцікавіше, на її думку, те, що банківському ринку добре відомі ці «підозрілі суб’єкти» з «неоднозначною репутацією», які надають сервіси українським фінустановам для виведення активів. Тому важко зрозуміти, чому НБУ не працює на випередження реалізації цих схем. Скажімо, обмежуючи коло банків-кореспондентів для фінансових структур, що мають програму фінансового оздоровлення, в тому числі із залученням стабілізаційних кредитів НБУ.

На думку адвоката, ше одну схему, котру слід би було  блокувати, – це надання банками фінансових гарантій за зобов’язаннями на користь іноземних фінустанов, а також акредитивів. «Банківська гарантія і акредитив – це активні банківські операції, на них банк заробляє. Але це ще й величезний ризик, який у випадку відсутності адекватного забезпечення з боку клієнта, обертається для фінустанови значними збитками,- поянює Юлія Курило.- І те, що фінансові установи дуже часто використовують ці банківські інструменти в сумнівних операціях, свідчить, що вони  мають стати об’єктом пильної уваги з боку НБУ. Однією з умов надання банку стабілізаційного кредиту має бути надійне забезпечення подібних операцій (під контролем Нацбанку), перевірка їх реальності, економічної доцільності і т.д.»

Радник АТ «Спенсер і Кауфманн» Микола Лихачов також вважає, що для попередження виведення активів НБУ має вчасно реагувати на вже виявлені в неплатоспроможних банках схеми для запобігання використання таких механізмів у діючих банках. «Крім того, необхідно приділити увагу інституту кураторства НБУ для більш глибокого аналізу контролюючими органами діяльності банків, щодо яких є підозра стосовно їх подальшої діяльності»,- говорить юрист.

Загалом же, на його думку, Україні варто серйозно замислитися над всесвітнім трендом деофшоризації і приєднатися до ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку стосовно автоматичного обміну податковою інформацією. Такі кроки хоча й не упередять можливі ризики виведення активів, але дозволять у простішому порядку відслідкувати шляхи їх переміщення і вжити заходи до їх повернення.

Крім того, на думку Лихачова, для запобігання відтоку активів із України необхідно мінімізувати причини виведення капіталу. І головним кроком для цього запобігання стане оптимізація оподаткування: зменшення кількості податків, їхніх ставок, спрощення сплати.

     НБУ за два останні роки за результатами перевірки банків подав у поліцію і прокуратуру лише 175 заяв про факти шахрайства. В той же час ФГВФО подав у правоохоронні органи 362 персональні позови проти власників банків. Правда, жодну з цих справ не доведено до логічного завершення – покарання винних і повернення вкрадених коштів поки ще не відбулося. «Мені поки що не відомі випадки, коли НБУ ініціював би процес повернення коштів за межами України»,- каже Курило. «В Україні поки ще не працює спеціалізована структура, котра б розслідувала порушення в банківській сфері. Всіма справами займаються правоохоронні органи, в тому числі і тими, що стосуються банків. Представники правоохоронних органів доволі часто звертаються в НБУ, просять надати документи, шо підтверджують факти. Але якщо навіть зафіксований факт для нас очевидний як порушення, ланцюжок дій правоохоронців незмінний: розслідування, суд і тільки потім – вирішення по справі»,- «переводить стрілки» на правоохоронні органи в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова.

Зазначимо, що ще в грудні 2015 року прийнято закон, що передбачає створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку і управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. За ним воно створюється Кабінетом міністрів і підзвітне Верховній Раді. Його основне завдання – формування і реалізація державної політики в сфері виявлення і розшуку активів, в тому числі за кордоном, а також управління арештованими та конфіскованими активами. Проте, головні надії, що покладаються на агентство,- підвищення ефективності та прозорості у викритті справ, пов’язаних із виведенням коштів, адже співробітники агентства працюватимуть незалежно від правоохоронних органів. Однак, багато експертів взагалі висловлюють сумніви в ефективності його роботи. «Справа в тому, що Нацагенство підпорядковане Кабміну і Верховній Раді, хоча в принципі воно має бути лише підзвітним їм. Якщо пригадати той факт, що деякі українські міністри і досі «не можуть» надати декларації про свої доходи, то про яку незалежність і прозорість може йти мова?»,- каже директор юридичної компанії LionsLitigate Станіслав Батрін. На його думку, спроба створити повноцінну організацію, котра виявлятиме корупційні схеми і займатиметься поверненням вкрадених активів, можлива лише в тому випадку, якщо це буде абсолютно незалежна структура з широким спектром повноважень і прозорою формою управління. Чого прийнятий у грудні закон, на жаль, не передбачає.

Віталій Хворостяний

Жовтень14/ 2016

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України