• Сьогодні: Вівторок, 11 Травня, 2021
Інфо ПС

ТОП-КОРУПЦІОНЕРИ СЯДУТЬ НЕ СКОРО

Через брак вироків рівень довіри людей до антикорупційної реформи стрімко падає. За результатами нещодавнього загальнонаціонального соціологічного опитування Центру Разумкова, успішною антикорупційну реформу вважають менше одного відсотка українців. При цьому майже 55 відсотків опитаних переконані, що ця реформа зовсім не успішна, а 23 відсотки вважають, що ще зарано давати оцінку боротьбі з корупцією. Цю думку поділяють і самі представники НАБУ та САП. “Відсутність вироків – це для нас мінус, але говорити, що це вже провал, зарано. Нам ставлять у приклад румунське антикорупційне бюро, але там  перші справи пішли на сьомий рік їхнього існування, а у нас на перший рік – давайте результат. Це ж як дитина, а від неї  у перший рік після народження вимагають скласти іспит на ступінь магістра”, – сказав в інтерв’ю DW керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.holodnuckiy

Як пояснює Холодницький, перед тим, як передати до суду справу топ-корупціонерів, детективи НАБУ мають зібрати і надати антикорупційному прокурору беззаперечні докази, аби справа не розсипалася у судовій залі. “Наші справи не є легкими. Ми без доказів у суд не йдемо. А там є по п’ять адвокатів на кожну справу, які, відробляючи свою копійку, намагаються, в тому числі, затягнути процес, коли бачать, що у нас залізні докази”, – каже Холодницький.

Антикорупційні правоохоронці вказують на те, що судова реформа завадила їм у цьому році довести розпочаті справи до кінця, адже подекуди немає достатньої кількості суддів відповідної кваліфікації, щоб розглядати провадження, які розслідували детективи НАБУ. Також є і свідоме зволікання з розглядом справ по суті.

За словами антикорупційного прокурора Холодницького, відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу (КПК), всі корупційні справи повинна слухати колегія, яка складається з трьох суддів. Однак подекуди через брак кадрів після суддівської люстрації у судах немає жодного судді для таких справ. А якщо вони і є, то через надмірну завантаженість не можуть оперативно розглядати справи. “В одному нашому провадженні перше підготовче засідання суду провели у травні, наступне тільки змогли провести у вересні. У нас більше немає повноважень здійснювати нагляд за судами. За новим КПК прокурор – такий самий учасник процесу, як і сторона захисту. Ми не маємо права впливати на суд і змушувати його слухати наші справи через день”, – зазначає Холодницький.

Він наголошує, що новий КПК ускладнив роботу правоохоронцям, тож довести справу в суді до обвинувального вироку стало набагато довше і складніше. “Чинний КПК України, який регулює порядок “посадок” і тримання під вартою, у порівнянні з радянським є більше “адвокатським”, а не “прокурорським”, як раніше. За старого КПК усі корупціонери точно б уже сиділи чи перебували у СІЗО, як мінімум”, – вважає керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тож зараз прокурорам доводиться рахуватися з тим, що судді, відповідно до нового КПК, часто призначають мізерну суму застави при обранні запобіжного заходу підозрюваним у корупції, а ті, сплативши її, виходять на волю і тікають з України.

Представники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переконані, що пришвидшити їхню роботу, аби корупціонери нарешті отримали-таки реальні вироки, може створення Спеціалізованого антикорупційного суду, де слухатимуться лише корупційні справи. Втім, щодо створення такого суду немає ще навіть законопроекту. Головний експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк прогнозує, що Спеціалізований антикорупційний суд може з’явитися в Україні не раніше середини 2018 року. Тож увесь цей час, на переконання експерта, жоден із топ-корупціонерів не буде засуджений.

Хавронюк переконаний, що попри гучні політичні заяви у президента України Петра Порошенка немає реального бажання боротися з корупцією. “Коли НАБУ виходить на топ-осіб і намагається завершити розслідування, то їм ставлять палки в колеса за допомогою суддів, які мають широкі можливості з обмеження слідчих дій. А докази у справах можна отримувати лише в результаті слідчих дій, і це ускладнює процес розслідування і як наслідок немає обвинувальних вироків”, – вважає Хавронюк. Через це, на його думку, і на другий рік роботи НАБУ та САП не варто очікувати обвинувальних вироків щодо топ-корупціонерів.

Грудень03/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України