• Сьогодні: Четвер, Грудень 13, 2018
Інфо ПС

ЩО ТАМ ЩЕ «СТВОРИВ» «НАШ ДОРОГОЙ І ЛЮБІМИЙ ПЬОТР АЛЄКСЄЄВІЧ ПОРОШЕНКО»?

  Погляд на Петра Порошенка через дірочку «с ноля»

Почну з «червоного диплому». «Червоний диплом» ніколи не був, не є і навряд чи стане показником високої освіченості й вищої проби професіоналізму.

У мене було приблизно 3500 студентів, одним із яких міг бути й Петро Порошенко (якийсь час я викладав і на факультеті міжнародних відносин та міжнародного права). Отже, маю достатньо підстав стверджувати: студенти-відмінники не були кращими й перспективнішими – вони вчилися скорше заради «червоних корочок», ніж заради одержання тривких знань і самовдосконалення. Напевно цей висновок підтвердить і статистика, якщо хтось зайнявся б таким дослідженням.

Тепер про створення «с ноля» підприємств та відкриття робочих місць.

Вистоюючи в черзі за тортом «Київський» на початку свого київського життя, на превеликий жаль, я не знав, що Київську кондитерську фабрику імені Карла Маркса «створив» Петро Порошенко.

На початку 90-х, орендуючи для свого щойно зареєстрованого підприємства приміщення в будинку культури, а потім у старому корпусі конструкторського бюро заводу «Ленінська кузня», я навіть не підозрював, що цей завод також «створив» Петро Порошенко.

Про Севастопольський судноремонтний завод промовчу – я лише проїжджав повз нього, коли за радянської влади на якийсь час було дозволено вільний в‘їзд до міста «русской слави»…

Цікаво було б подивитися на динаміку трудових ресурсів на цих підприємствах: скільки робочих місць там було колись, скільки було на час переходу підприємств у руки «нашого героя» і скільки їх там стало тепер.

Що там ще створив «наш дорогой і любімий Пьотр Алєксєєвіч Порошенко»?

Час писати й видавати до виборів «коротку біографію».

***
Я розумію, що цим текстом я вже записав себе в критикани з означенням, яке ви можете прочитати на залученому шедеврі пенсіонерки з Іспанії Дарії Хахулі (https://www.facebook.com/100010259028475/posts/734423313576296/).

Подивимося, як поведуть себе ті з моїх френдів, яким не подобається мій критицизм взагалі, а не тільки стосовно їхнього улюбленого Петра Олексійовича.

Мені не звикати: радянська влада не раз закидала мені «очорнительство», і про це пам‘ятають мої старшого віку колеги, дехто з яких, бувало, й самі долучалися до того хору, що не завадило їм зі «стійких комуністів» в одну ніч обернутися на націонал-демократів, а то й на націоналістів.

Володимир ІВАНЕНКО

Грудень02/ 2018

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України