• Сьогодні: Четвер, Грудень 13, 2018
Інфо ПС

ЩО ДАВ УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ «ЛЄНІНСЬКИЙ» БРЕСТСЬКИЙ МИР 1918 РОКУ?

У Лєніна не було альтернативи, йому довелося укласти цей сепаратний договір. Адже після того, як переговори зайшли в глухий кут, армія кайзера почала наступ в напрямку Петрограда, показавши, що у неї достатньо військової сили, щоб за необхідності змусити Лєніна віддати те, що він ще не готовий був віддати.

Мета Лєніна була досягнута в тому сенсі, що вдалося дещо зміцнити владу більшовиків. Адже вони після жовтня 1917 року самі не знали, скільки ще протримаються. Більшовики тоді побоювалися, що недовго. А Брест-Литовський мирний договір – це був сепаратний мир з Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), з якими Росія перебувала у стані війни. Одним грізним ворогом стало менше.

    Якщо ми подивимося на межі Росії до 1914 року, то територіальні втрати, закріплені умовами Брестського миру, були колосальними. І це не просто території. Це також втрата сировини, сільськогосподарських угідь, промислових центрів, населення… Все відійшло кайзерівській Німеччині. У цьому був її головний інтерес.

План був: ми укладаємо мир на Сході, отримуємо доступ до величезних ресурсів, необхідних для німецької військової промисловості, вивільняємо солдатів й озброєння, яке можна перекинути на Західний фронт, – і Німеччина виграє війну. Нічого з цього не вийшло. Через сім місяців після підписання Брест-Литовського договору в Німеччині почалася революція, і країна програла війну.

      Троцький навіть не один раз залишав стіл переговорів. Але це від самого початку було тактикою більшовиків: затягувати переговори, тягнути час. Вони сподівалися на те, що в Німеччині та в решті Європи ось-ось може початися революція. Тоді радянська Росія стане частиною охопленої революційною пожежею Європи, і говорити в Бресті вже не буде про що. Лєнін розглядав ці переговори як трибуну, як можливість представити світовій громадськості революційну Росію і тим самим надихнути такою пропагандою пролетаріат інших європейських країн, щоб ті стали влаштовувати свої революції.

      У тексті Брест-Литовського договору Україна визначена як незалежна держава. Такою вона була з правової точки зору, і Росія, яка підписала договір, тим самим визнала незалежність України. Але молода держава сама була не в силах зберегти незалежність. У той час як йшли переговори в Бресті, більшовики зайняли Київ. Центральна Рада була не в змозі його звільнити, і це зробили війська кайзера після того, як був укладений Брестський мир.

Гетьман Павло Скоропадський

У наступні тижні та місяці з’ясувалося, що Україна не може виконати ті зобов’язання перед Німеччиною, які вона взяла, і постачати стільки зерна, скільки обіцяла. Це, врешті-решт, призвело до створення так званого гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським. Народилася Українська держава. Але і її не можна оцінити однозначно. З одного боку, Скоропадський, який був генералом російської імператорської армії, став створювати владні інститути, міністерства, інші державні установи. Але їхнім головним завданням було виконання зобов’язань перед кайзерівською Німеччиною. Тому Скоропадського вважали маріонеткою кайзера. У листопаді 1918 року, коли в Німеччині скинули кайзера, Скоропадський зрікся влади. Прихильникам державної незалежності України довелося шукати інші шляхи.

       Брест-Литовський мирний договір це важлива історична подія – хоча б тому, що Брестський мир дозволяє уявити, що би сталося, якби Німеччина виграла війну. Хоча в угоді йдеться про майбутню незалежність тих регіонів, котрі раніше належали царській Росії, але фактично йшлося про колоніальну залежність цих країн від Німеччини. Це кабальна угода, і не лише відносно Радянської Росії. І якщо подивитись, наприклад, з точки зору Латвії, Литви та Естонії, то їм, безсумнівно, пощастило, що Брест-Литовський договір так швидко перетворився на папір.

Мартін АУСТ, професор (Бонн)

DW

Березень10/ 2018

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України