• Сьогодні: Понеділок, 6 Грудня, 2021
Інфо ПС

РОСІЙСЬКОМОВНОГО НАСЕЛЕННЯ НЕМАЄ – Є ЗРОСІЙЩЕНІ УКРАЇНЦІ

29 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон про державність української мови. Після цього, наступного ж дня, увесь парламент заговорив українською. Тому що тоді всі боялися не виконувати закон, він був один для всіх. Валентина Шевченко, тодішня голова Верховної Ради, завжди зможе сказати: в мене Верховна Рада на другий день уся заговорила українською мовою.

Була у нас іще Помаранчева революція, потім Революція гідності. Різні люди брали у них участь. І на Майдані між собою люди говорили різними мовами, але, коли виходили на трибуну, всі говорили українською, бо вважали, що це мова, яка нас об’єднає. І я чув від багатьох людей на вулиці таке: «Все, начинаю переходить на украинский язык».

Але що натомість сталося після цієї революції? Тоді Москва підкинула нам гасло «Єдина країна – Единая страна». Це гасло було абсолютно підступним, але його з такою запопадливістю розтиражували скрізь. Навіть один поет написав вірш, в якому одна строфа була українською, інша – російською. Це збило з пантелику багатьох людей. Бо не може бути єдина країна з двома мовами. У нашій країні, як і в багатьох інших країнах, живе не один народ, а багато народів, але є країни унітарні. Україна, за нашою Конституцією, є унітарною країною, це коли корінний етнос становить 70%.

У нас є стаття 10 Конституції України, де написано, що державною мовою є українська. І є ухвала Конституційного суду від 14 грудня 1999 року. Вона говорить про те, що у громадському, публічному спілкуванні повинна бути лише українська мова. А в міжособистісному спілкуванні люди можуть спілкуватися як хочуть. Мова освіти, згідно з Конституцією, у вищих навчальних закладах має бути тільки українською. Цього не дотримуються, бо немає відповідальності. Той самий Азаров, з нього сміялися, все-таки якось намагався говорити. Бо якщо він прем’єр, то повинен говорити українською. Як це у нього виходило – то вже інша річ. Є люди, які чудово володіють українською, але не говорять нею. От якщо взяти одного з представників дуже мені несимпатичного Опозиційного блоку – Олександра Вілкула. Він уміє дуже добре говорити українською, але він демонстративно нею не розмовляє.

У нас в Україні на всій території немає людини, яка не знає чи принаймні не розуміє української мови. Усі її в школі вчили, усі її розуміють. Коли чиновники демонстративно не розмовляють мовою, вони показують, що у нас закони можна не виконувати. Хто винен? Президенти. З них потрібно починати, з Кравчука. Для нього українська мова рідна, але він не подбав про те, щоб закони, які ухвалювалися, застосовувалися. Не подбав про покарання за невиконання законів.

Вона була престижнішою наприкінці 80-х минулого століття, коли було національне піднесення. А зараз не робиться нічого, аби була ця престижність. Тобто можна народитися, піти в садок, закінчити школу, закінчити вищий навчальний заклад, пропрацювати, піти на пенсію, померти і в тебе на могилі напишуть не українською мовою. Такого немає в жодній країні.

Для того, щоб стати чиновником, треба спочатку володіти українською мовою. А у нас ніхто не перевіряє володіння українською. От я нещодавно читав у газеті, як одна жінка їхала з Біробіджана на заробітки в Ізраїль. А вона була бухгалтером і думала, що можна без знання мови поїхати до Ізраїлю, влаштуватися на роботу, бо там багато російськомовного населення. А з’ясувалося, що треба вчити іврит. Без цього її навіть прибиральницею ніде не взяли. От в Ізраїлі не можна бути чиновником, не знаючи іврит. І так у кожній країні, окрім нашої і, напевно, ще Білорусі.

У нас у багатьох школах учителі на перервах переходять на російську мову. І діти бачать, що ця мова непрестижна. На мій погляд, потрібно мовний режим встановити. От у Радянській Україні, я весь час повертаюся до того періоду, була така студія, вона і зараз є – «Укртелеком». Там усе було українською мовою, а тепер ні. Розрекламував «1+1» фільм український, усі актори українські, «Хазяйка» називається. Але який же він український, якщо він не українською мовою іде? Канали раніше всі були україномовними, зараз – ні. Що там казати, навіть Перший державний канал дореформувався до того, що нині має у себе програми, які виходять російською.

У нас є люди, які говорять українською мовою незалежно від ситуації, а є люди, які чекають вказівки згори. Раніше взірцем української мови було українське радіо, диктори, більшості з яких уже немає. Їх десь навчали, а тепер не знаю навіть, де беруть нинішніх. От є радіоканал «Культура», я вважаю, що це патріотичний канал. Вони запросили в ефір педагога, співачку, людину з багатьма регаліями, яка викладає в Київській музичній академії ім. Чайковского. Так от, гостя весь час говорила: «Дітей не можна наказувати». Тобто вона говорила майже суржиком і ведуча її не виправляла. А люди слухають радіо і думають, що так, напевно, правильно, якщо це говорить така поважна гостя…

Президент ні на що не звертає уваги. Чому досі не скасовано «закон Ківалова-Колесніченка»? Це ж антиукраїнський закон. Колісніченко сидить уже в Криму…

Писали сто разів. Ніхто ні на що не реагує. У нас є міністр внутрішніх справ – суцільне неподобство. В якій країні міністр внутрішніх справ говорить мовою агресора? А його наслідують усі. На Полтавщині голова місцевої поліції теж говорить російською, наслідує свого шефа Авакова, порушуючи закон. А президент, я вважаю, пообіцяв одне, а робить інше. Він оголосив 2016-й Роком англійської мови. Це чудово, але спочатку ж треба відродити українську мову. Він скрізь говорить, що у нас одна державна мова. Але це тільки розмови.

Телевізор краще не дивитися. Як це можна якомусь Шустеру, який не знає української мови, дозволяти працювати? Ну, у Польщі таке б дозволили, чи навіть у тій самій Росії?

Слова з прийменником «по» вживають де треба і де не треба: «по всім параметрам», «по мозаїкам Десятинки», «по єдиному об’єкту». Але потрібно казати «за всіма параметрами», «за графіком». Але коли вживаємо «по» з місцевим відмінком, то треба казати, що стріляють не «по позиціям», а «по позиціях», «по селах», «по містах» тощо. У місцевому відмінку у нас закінчення не «м», а «х». Навчають чого? Української мови. А у нас і депутати, і недепутати кажуть не «чого», а «чому». Боротьба за Десятинну церкву, а не за Десятинку. Не «зверхзусилля», а «надзусилля». Дуже часто вживається вислів «ти не правий». Це не українською. Українською ти «маєш рацію», або «не маєш рації». Можна казати також «твоя правда»… Українською мовою правий і лівий означає напрямок.

Помилка зі словом «читання» з’явилася тоді, коли парламент почав розглядати, а потім і приймати закони у першому, другому читаннях. Наголос потрібно робити на останньому складі. У цих іменниках на -ннях наголос такий, як у дієслів, від яких вони походять. Кохати – кохання, читати – читання, страждати – страждання. Тобто, виходячи з цього, не чИтання, а читАння. Ну і найбільш поширена помилка – зі словом «виняток», яке просто зникло із вжитку. Всі кажуть «виключення». Виключення із списків може бути, а все, що не вкладається у нормальний ряд, – це виняток.

Ви ж подивіться на наші телеканали. Там же майже немає української мови. Подивіться на «Голос країни». Співають там діти українською мовою. Але чому Потап чи хтось там інший розмовляють з ними російською? А тоді діти думають, що так треба. Теоретично у нас є закон, але ніхто його не виконує. Ще раз наголошу: перш за все потрібно скасувати «закон Ківалова-Колесніченка».

Зацікавити тим, що не можна отримати жодної посади без знання української мови. Не можна бути депутатом, не володіючи українською. Такий вигадали термін – російськомовне населення. Немає такого населення! Є зросійщені українці, і таких дві третини.

Така біда останнім часом, що можна речі називати українським словом, а їх називають англійською. Треба дбати про свою мову, як французи. Вони на кожне англійське слово шукають французький відповідник, накладають величезний штраф за порушення такого вживання. І ніхто не кричить, що у Франції щось утискають.

Олександр Пономарів,

мовознавець, професор

Січень12/ 2017

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України