• Сьогодні: Середа, Червень 19, 2019
Інфо ПС

РОДИННЕ ДЕРЕВО ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ: ЛИШЕ ПЛЕМІННИКІВ БУЛО БІЛЬШЕ СОТНІ!

Прізвище “Шевченко” належить до найпопулярніших в Україні: його має близько 160 тисяч осіб! Найбільше Шевченків живе у Києві – 11 тисяч, Харкові – 7 тисяч, Дніпрі – 5,5 тисячі. І багато з них є нащадками родини найвідомішого українського поета.

Сам Тарас Шевченко дітей не мав, та його брати й сестри створили великі сім’ї, пише газета “Експрес”.

Багато Шевченкових родичів по материнській лінії нині можуть проживати на території Львівської та Івано-Франківської областей, і гадки не маючи про кровні зв’язки із найвідомішим українським поетом.

Мати Тараса Шевченка походить із Прикарпаття, — розповідає Іван Ціхоцький, доцент кафедри української мови імені професора Івана Ковалика. — Її дівоче прізвище було Бойко.

Крім майбутньої матері Кобзаря, Катерини, Яким та Параска Бойки мали ще доньку Ганну та сина Павла. Із Прикарпаття родина пересилася в Моринці та, за переказами, була досить заможною: мала просторий будинок, ниву, віз, волів та сад”.

Батько Тараса походив із села Керелівка. Сюди свого часу прапрадід Кобзаря, Андрій Безрідний, переїхав із козацького Низу. У козаків він був кошовим писарем. У Керелівці прадід Кобзаря взяв за дружину доньку козака Івана Швеця Єфросинію. Оскільки родина дружини прийняла його до себе, за тодішнім звичаєм він мав взяти її прізвище. От і став Безрідний Шевченковим.

“У родині народилося троє синів. У наймолодшого із них, Івана, у шлюбі з Горпиною з’явився батько ТарасаГригорій. Крім нього, Іван Шевченко мав ще сімох дітей від трьох дружин, усі вони є Кобзареві дядьками та тітками, — розповідає пан Ціхоцький. — За деякими припущеннями, Тарас Шевченко зробив портрет діда в альбомі за 1839—1843 роки”.

У Кобзаря було дев’ятеро братів та сестер. Цікаво, що трьох сестер звали… Марія. Одна з них померла ще малятком, друга дожила до двох років, а третя в дитинстві втратила зір і дожила до 27. Також лише по два роки прожили на світі ще дві Тарасові сестри — Параска та Єфимія.

Старша сестра Катерина була для нього ледь не матір’ю. Коли одружилася із селянином із Зеленої Діброви, Тарас до неї частенько навідувався. Також поет згадував сестру в повісті “Княгиня” та в листах до брата Микити.

Молодша сестра Ярина була для Тараса порадницею, — каже дослідник. — Так, коли поет мав намір одружитися із Харитиною Довгополенко, писав триюрідному братові Варфоломію Шевченку: дуже радий, що Харитина сподобалась Ярині. А коли Кобзар облишив сподівання одружитися із Харитиною, просив сестру допомогти йому знайти добру дівчину. Після останньої зустрічі із Яриною у 1859-му Тарас присвятив їй вірш “Сестра”.

 Старший брат Тараса — Микита, заледве йому виповнилося 15, одружився із сусідською дівчиною. Спочатку чумакував із батьком, а після його смерті — перейняв на себе господарство. Відомо, що Тарас допомогав йому грошима. А в повісті “Княгиня” згадав брата в частині про залізні стовпи”.

Після смерті Тараса Микита супроводжував його домовину із Броварів аж до самого Канева. А потім тісно співпрацював із дослідниками, щоб передати їм відомості про брата.

Молодшого брата Кобзаря звали Йосип. Тарас хрестив його старшого сина Трохима, заїжджав у гості до Йосипа під час мандрівок 1845 та 1859 року.

“Поет неодноразово клопотав до поміщика Валеріана Фліорковського, щоби той відпустив Йосипа, Микиту та Ярину із неволі, — розповідає далі Іван Ціхоцький. — Але пан погоджувався звільнити їх лише без земельного наділу. Йосип погодився, за що Тарас був неабияк розсерджений. Бо ж селянин без землі приречений на жебрацтво”.

Брати й сестри Кобзаря народили загалом 23 дітей: від Катерини поет мав 12 племінників, від Йосипа та Микити — по троє, від Ярини — п’ятьох. А троюрідних племінників нараховуємо майже 90!

 

Інна Кучер, Експрес

Березень09/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України