• Сьогодні: Вівторок, 2 Березня, 2021
Інфо ПС

ПОМІСНА ЦЕРКВА ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ!

    Святкування Різдва Христового нагадує, заради чого Син Божий став людиною. Заради того, щоб подолати в людській природі гріх і смерть. Щоб визволити нас від гріха і від смерті, треба було Сину Божому стати людиною. Важливо це? Може людина сама очистися від гріха, а особливо подолати смерть? Не може. Не може подолати ні смерть, ні очиститися від гріха. І тому для того, щоб визволити нас від гріха і від смерті, треба було Сину Божому стати людиною і відновити людську природу. Відновив він чи не відновив?

    Відновив. Відновив в своїй особі. Бо Христос без гріха. І хоч безгрішний, але взяв на себе відповідальність за наші гріхи. А в чому видно, що він взяв? А в тому, що він страждав. А страждання – це є наслідок гріха. Так ось, оцей наслідок гріха і взяв на себе безгрішний Господь наш Ісус Христос. І помер.

Якщо він безгрішний, чому він помер? Адам помер, тому що він згрішив. А Христос не згрішив. А чому помер? А помер добровільно заради того, щоб подолати смерть. І подолав він смерть. Бо якби не помер, то не воскрес би. Бо воскресає той, хто помирає. А якби він не помер і не воскрес, то і не подолав би смерть.

І тепер Христос знаходиться на небесах із нашою природою чи ні? Ми віримо, що Христос перебуває на небесах. На небесах не тільки як Бог, а перебуває і як людина, людською природою. Але вже людською природою оновленою, яка ніколи вже не буде помирати.

Смерть для нас нестрашна, її переміг Христос, і від гріха можемо визволитися. Хто кається, бореться зі своїми гріхами, досягає очищення від гріха.

Так ось, оцю подію ми і святкуємо. І церква кожного року нагадує нам про те, що смерть для нас нестрашна, тому що її переміг Христос, і від гріха ми можемо визволитися. Але визволитися силою і благодаттю Божою, силою Святого Духа. А для цього треба каятися у своїх гріхах. І той, хто кається, бореться зі своїми гріхами, той і досягає цієї мети, тобто очищення від гріха.

Є наслідки подолання гріха в людському роді чи немає? Є. Де це подолання гріха? У святих. Ось святі долають у собі гріх. І тому вони й святі, що вони подолали гріх. А ми можемо бути святими чи не можемо? Так. Маємо можливість подолати в собі гріх. Яким чином? Своєю силою? Своєю силою ми гріх не подолаємо. Божественною силою і силою благодаті Святого Духа. А для цього від нас вимагається покаяння. Тобто визнання свого гріха.

Визнати себе грішником не так просто. Не так просто. Тому що ми кожен свій гріх виправдовуємо тими чи іншими обставинами. А якщо ми виправдовуємося, значить, ми не каємося. А для того, щоб отримати очищення від гріха, треба покаятися. А для того, щоб покаятися, треба визнати себе грішним.

Кожна людина думає: та я хоч і згрішив, але згрішив – ось обставини були такі, і я не міг не згрішити. Так ось, для того, щоб боротися з гріхом, церква і нагадує нам, для чого Син Божий став людиною і народився від пресвятої Діви Марії.

filaret0

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час вшанування жертв Голодомору 1932-33 років. Київ, 26 листопада 2016 року

Бачу духовне відродження України після безбожницького режиму. У чому це відродження? Найперше в тому, що за роки незалежності, тобто за роки свободи, свободи релігії, свободи церкви, в Україні побудовано більше ніж 3,5 тисячі храмів. Чому люди, знаходячись у непростих економічних умовах, будують храми, а не будують свої будинки, а насамперед думають про храм Божий? Значить, для них святе і важливе – мати в місті чи в селі, чи в районному центрі храм. А це свідчить про віру людей.

А крім того, відродження я бачу в тому, що ось зараз йде неоголошена війна на сході. І люди помирають. А чому вони помирають, що їх штовхає на смерть? Любов до своєї Батьківщини, до своєї рідної землі, до своєї сім’ї, до свого народу. Добро це чи ні? Любов це чи це не любов, якщо людина віддає своє життя за благополуччя свого народу? Любов. Бо Христос сказав: ніхто не має більшої любові, як той, хто покладе душу свою за друзів своїх. А вони життя своє віддають за свій народ. Це одне.

Друге – це вияв волонтерського руху, коли допомагають постраждалим, біженцям, які потребують допомоги. Чому людина допомагає іншій, невідомій? А тому, що співстраждає. А співстраждання є виявом любові.

І тому я й кажу, що духовне відродження в Україні є. І завдяки цим випробуванням, які Господь опустив на Україну.

     Якщо віруюча людина, навіть, якщо вона і помре, вона не зникне, тому що душа людини безсмертна. Чого боятися смерті? Оці воїни смерті не бояться. От чому не бояться? А тому, що люблять. От Іван Богослов і жінки-мироносиці чому були на Голгофі? Апостоли розбіглися, а вони були. А тому, що любов перемагає смерть.

Тому смерті не треба боятися. І страждань не треба боятися. А чому не треба боятися страждань? А тому, що вони тимчасові. Вони перемагаються. Ось і Христос страждав, терпів ганьбу від грішників? Терпів. Але воскрес і прославився. Так і ми. Господь опускає нам ці страждання. Але це не значить, що вони будуть постійними. Господь просто випробовує наш дух, нашу стійкість, нашу моральність.

filaret1

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час відкриття пам’ятника Івану Мазепі. Полтава, 7 травня 2016 року

Коли буде одна помісна церква, буде і церковний мир. А помісна церква, одна, обов’язково буде. Чому буде? А тому, що буде держава. Буде держава, то повинна в цій державі бути і одна православна церква, а не декілька православних церков. Тому ми і віримо.

І зараз процес об’єднання вже почався. Вже багато віруючих Московського патріархату переходить у Київський патріархат. Чому вони переходять? Тому що бачать, що Київський патріархат – це дійсно є українська церква, яка захищає українську державу, український народ і українські інтереси. Тому єдина церква обов’язково буде.

     Боротьба була і в інших помісних церквах. Хіба в болгарській церкві 70 років не боролися? Або та ж сама грецька церква теж боролася за свою незалежність, коли на руїнах Оттоманської імперії виникла грецька держава. А російська церква 141 рік чекала визнання.

Тому ми не є винятком в історії. Прийде час і у нас буде єдина помісна православна церква, і буде визнана іншими православними церквами.

    Чому довіра до церкви в Україні найвища? Якщо довіра в Україні до церкви найвища, значить, вона потрібна. Значить, вона несе щось корисне, духовне. І тому, не зважаючи на те, що відбувається, проходить цей процес секуляризації, і в Європі, і в усьому світі, у тому числі і в Україні церква не перестає відігравати важливу роль.

Ми ж не можемо сказати, що Бог не відіграє важливої ролі. Можемо ми так сказати, що люди, хоч і відвертаються від Бога, але це не значить, що Бог не існує, і це не значить, що Бог не керує цим світом. Це ми, грішні, відступаємо від Бога. І собі на біду. А якби ми трималися Бога, виконували його заповіді, то і війни не було б, і справедливість у суспільстві була б.

Я вважаю, що церква ніколи не втратить свого впливу і свого значення. Від неї можуть відходити, але церква так само, як і віра в Бога – ніколи не втратить своїх цінностей.

     Владні структури не йдуть дорогою правди. Не служать народу, а часто служать собі, тому й не довіряють. А якби служили народу, тоді й довіряли б.

Чому армії довіряють? Це ж теж світська установа. А чому армії більше довіряють, ніж, наприклад, Верховній Раді чи іншим установам? А тому, що бачать, що армія служить українському народу. Тому й довіри більше до армії.

filaret2

Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет благословляє бійців Національної гвардії України

      Тепер держава армію більше підтримує, ніж підтримувала? Більше. Тому і буде рости довіра і до держави, якщо вони будуть приділяти більше уваги для захисників нашої Вітчизни.

     Церква допомагала і допомагає. По-перше, ми збирали і кошти, і продукти харчування, і бронежилети, і медикаменти, і транспорт, тобто все, що могли.

І не тільки це робила церква. Це роблять і волонтери. Тобто цей рух піднявся. І капелани з’явилися в армії. І це теж допомога з боку церкви армії.

В стражданнях виявляється краще. От якби не було б цих страждань на сході, то не було б волонтерського руху. Тобто не було б цього виявлення любові до своїх ближніх. Якби не було війни, то люди не віддавали б своє життя за свою Батьківщину, за Україну, за свій народ. Чому Господь попустив Іову Праведному страждати, при чому тяжко страждати? Для того, щоб показати силу духа праведного Іова.

 

ФІЛАРЕТ,

патріарх Київський і всієї Руси-України

Січень09/ 2017

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України