Маленький “тіп”: коли вам бажають у новому році “миру” і ви хочете справдити чесність побажання – уточніть, після подяки: авжеж, мовляв, – і не просто миру, а ПЕРЕМОГИ!
Тест безпомильний – саме по реакції на це слово зі 100%ю певністю визначається, хто нам друг, а хто ворог (не раз спостерігала, як мого мирозичливого візаві в цю мить перекривлювало так, ніби я просто на усмішку всунула йому в рот свіжорозрізаного лимона).
А оцей чоловік (сенатор Джон Маккейн – ІнфоПС) говорить щиро – знає, що каже, сам замолоду 6 літ у гебні на підвалі просидів (у в’єтнамських “моторол”) і досі після тих тортур рук не може підняти, дай йому Боже здоров’я… (Схоже, цей візит американських сенаторів – їхня відповідь їхньому власному-внутрішньому “чемберлену” – тому крилу “вашинґтонського обкому”, котре напередодні випустило на сторінки WSJ Берлагу-Пінчука: непросто все там у них зараз, ой як непросто, – наша війна всюди прокреслила проекцією свої фронти!)
Все тільки почалося, пані й панове. Світ, який розколовся “по Україні” 3 роки тому, розколюється далі, все глибше, швидше й незворотніше – і все менше лишається в ньому простору (в т.ч. психологічного) для “дотримання нейтралітету”.
І нема на те ради: Карфаген має бути зруйнований.
(Чи, як то обіцяв дідусь Нострадамус – La loi Moricque on verra deffaillir)
Перемоги нам, українці!
Доброго року!
Оксана Забужко
