Країна тилових щурів; країна лінивців; країна внутрішньої вати; країна капітулянтів; країна приязних дружбістів із ворогом; країна какіх разніц; країна, яка міняється на гірше – така країна не вартує жодної смерті за неї.
Читати новину →ПИТАННЯ МОМЕНТУ: ХТО ЗАХОВАВСЯ ПІД БРЕНДОМ І ТРЕНДОМ?

Поки до підсумків виборчих баталій залишилися лічені тижні, ми продовжуємо резюмувати життя рідної Стрийщини. Адже не виборами єдиними… Хоча саме вони, як ніщо інше, розкривають умонастрій моменту, в якому заціпеніло місто.
Читати новину →СВІТ ПЕРЕД ВИБОРОМ: АБО ЗДАТИСЯ НА МИЛІСТЬ ФАШИСТСЬКОМУ РЕЖИМУ АБО ЗАХИЩАТИСЯ

Сьогодні на планеті лишилася одна єдина країна, яка займається міжнародним тероризмом. Так, це – Росія. Її не можна поставити, враховуючи цей аспект, навіть в один ряд з Кореєю Кімів, Іраном чи Венесуелою… Вона єдина, що екс-територіально дозволяє собі терористичні акти із застосування військової хімічної зброї: Британія (полоній), Сірія (хлор-зарін), Болгарія (новічок), Британія (новічок)…
Читати новину →ЧОМУ ВОНИ МОВЧАТЬ

Позаяк мене з різних сторін настійно просять прокоментувати малопристойну реакцію “русской интеллигенции” на адресоване їй, з-під домашнього арешту, запитання Світлани Алексієвич: “Почему вы молчите?”, дозволю собі звернути увагу, що на цю тему я вже висловилася, авансом, невдовзі перед білоруськими подіями: в “Постскриптумі через 20 років” до свого давнього есе-мемуару на смерть Й. Бродського (повний текст див. у зб. “ПЛАНЕТА ПОЛИН”), як могла, вичерпно пояснила, чому російські літератори з приводу всіх волелюбних порухів поневолених Росією народів мовчали, мовчать і мовчати будуть, а коли озиватимуться, то звучатимуть на диво в унісон воєнній доктрині Кремля.
Нижче – дещо скорочена версія «Постскриптуму».
Читати новину →