• Сьогодні: П’ятниця, 12 Серпня, 2022
Інфо ПС

ОРВЕЛЛ ПЕРЕДРІК ПУТЛЄРІВСЬКУ МОСКОВІЮ 80 РОКІВ ТОМУ

          Джо́рдж О́рвелл (25 червня 1903 — 21 січня 1950) — англійський письменник. Справжнє ім’я — Ерік Артур Блер. Всесвітньо відомим став завдяки двом творам, написаними в останні роки життя: політичній алегорії «Колгосп тварин» і роману-антиутопії «1984», у яких він зобразив тоталітарне суспільство. Ввів у політичну мову термін «холодна війна». Ще в рецензії на «Майн кампф», надрукованій 1934 року, Орвелл поставив поруч імена Гітлера й Сталіна. Пізніше він дедалі наполегливіше зазначав спільність тоталітарних методів обох диктаторів.

         Просто він тоді ще не відав про путіна… Хоча, судячи з усього, передбачав його прихід і криваве царювання.

Читати новину

ДМИТРО ДОНЦОВ: «ЧИТАЮЧИ ІСТОРІЮ рОСІЇ, НЕ БАЧИМО НІЧОГО, ОПРІЧ ТЕМНОЇ МАСИ…»

           Дмитро Донцов (1883–1973) – найвідоміший ідеолог українського націоналізму, філософ, публіцист та громадський діяч. Народився 17 серпня 1883 року у Мелітополі в російськомовній родині. Під час навчання на юридичному факультеті Петербурзького університету вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Після двох арештів за політичну діяльність Донцов виїхав в Галичину. Згодом продовжив навчання у Віденському університеті, 1917-го здобув ступінь доктора права. 

            Року 1918 переїхав до Києва, заснував Українську Телеграфічну Агенцію (УТА) при уряді гетьмана Павла Скоропадського і вступив до Української демократично-хліборобської партії. Після падіння Директорії Донцов повернувся до Львова. За сприяння Євгена Коновальця став редактором “Літературно-Наукового Вістника”, а далі – часопису “Заграва” – органу Української Партії Народної Роботи (Національної Революції), за якою стояла Українська Військова Організація. 

            Львівський період (1922-1939 роки) Донцова був апогеєм його творчого піднесення як публіциста і літературного критика. Саме в цей час Донцов витворив цілісну систему “чинного націоналізму”, напрочуд популярну серед української молоді тодішньої Галичини.

Читати новину

СТЕПАН БАНДЕРА: “З МОСКАЛЯМИ НЕМА СПІЛЬНОЇ МОВИ”

Збір українських націоналістів різних фракцій на 20-ті роковини загибелі Євгена Коновальця, на цвинтарі в Роттердамі, 23 травня 1958 року. Перший ряд, справа наліво: Микола Капустянський, Андрій Мельник, Степан Бандера, Дмитро Андрієвський.

cdvr.org.ua

               В українській політиці вже давно устійнилася однодушна негативна постава до всіх, явних чи замаскованих, намагань впрягти українську справу до московського імперіялістичного воза. Всюди, поза засягом московського насильства, українська національна спільнота ставиться до того роду московських затій так, як звичайно до ворожих починів. І кожна спроба з боку москалів зробити вилім в українському фронті є цілком безнадійна. 

Читати новину

МИКОЛА МІХНОВСЬКИЙ: «МИ ХОЧЕМО ЖИТИ ЯК ЛЮДИ, ЯК ГРОМАДЯНИ, ЯК ЧЛЕНИ ВІЛЬНОЇ НАЦІЇ»

                                            Микола Міхновський був одним із найбільш неординарних представників українського руху початку XX століття. Адже саме він першим із наддніпрянських політиків висунув ідею самостійної соборної України, у той час як для більшості українських діячів вершиною прагнень був статус автономії. Саме він у 1917 році найбільш послідовно відстоював ідею створення українського війська, хоча для інших членів Української Центральної Ради ця потреба була далеко не очевидною. 

            Чимало колег не розуміли Міхновського, ба навіть відверто недолюблювали за авторитарний характер і надмірний радикалізм, якщо не екстремізм. Як на ті часи, його справді можна було назвати екстремістом. Достатньо згадати, що він організував підрив пам’ятника Пушкіну (1904 року в Харкові) задовго до того, як це стало мейнстрімом. Пам’ятник, незважаючи на вибух, встояв, проте Міхновський мав підстави говорити, випереджаючи героя “Польоту над гніздом зозулі”: “Я хоча би спробував”.

            Як і Євген Чикаленко, Микола Міхновський занадто мало часу провів на авансцені української політики і рано пішов із життя, залишивши по собі відчуття якоїсь недосказаності. Низка ідей Міхновського залишалася актуальною й після його смерті, та й сучасники подекуди визнавали, що він випередив свій час.

               Микола Міхновський не вів щоденник і не залишив спогадів, а власні правила життя лаконічно окреслив у “Десятьох заповідях Української народної партії”. Проте його публіцистика, суспільно-політичні праці та спогади сучасників допомагають сформувати об’ємніше бачення цієї непересічної фігури початку минулого століття.

Читати новину

ЧИ СТАНЕ МОРШИНСЬКА ВОДА ЗНОВУ УКРАЇНСЬКОЮ?

           13 червня суд заарештував корпоративні права компанії з виробництва та реалізації одного з найбільших в Україні виробників мінеральної води. Їх вартість – 53,4 млн грн. «Підприємство через кіпрські компанії належить олігарху з Росії», – написало в пресрелізі Бюро економічної безпеки України. Зовсім не мало ймовірно, що йдеться про компанію IDS Group Ukraine. Вона входить до міжнародної групи IDS Borjomi International, в якій 55,8% акцій належить «Альфа-груп» Михайла Фрідмана та партнерам.

Читати новину
Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України