• Сьогодні: Середа, 15 Липня, 2020
Інфо ПС

Королевську позбавили “Львівської вугільної компанії”?!…

Господарський суд Львівської області визнав незаконним рішення про приватизацію “Червоноградської збагачувальної фабрики”, інформує прес-служба прокуратури Львівської області.

“Суд погодився з вимогами прокуратури і скасував накази регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області, видані у 2007 і 2008 роках про приватизацію цілісного майнового комплексу державного підприємства “Центральна збагачувальна фабрика “Червоноградська”, створення ПАТ “Львівська вугільна компанія” в процесі його приватизації та про оцінку майна зазначеного держпідприємства”, – сказано в повідомленні.

За даними прокуратури, йдеться про повернення державі її майна вартістю 300 млн грн.

За даними інтернет-видань, “Львівська вугільна компанія” (ЛВК) була створена у 2007 році спеціально для того, щоб приватизувати Центральну збагачувальну фабрику (ЦЗФ) “Червоноградська”, яка до цього належала державі. На першому етапі акції ЛВК розділили між собою Регіональне відділення Фонду держмайна (ФДМ) у Львівській області та компанія “Львівсистеменерго”. Вона належала українському бізнесменові Віктору Тополову, який працював міністром вугільної промисловості в Кабміні Юлії Тимошенко у 2005 році, та угорському бізнесменові Ласло Капойі. З приходом до влади Віктора Януковича, ЛВК перейшла під контроль Наталії Королевської та її чоловіка Юрія Солода. На парламентських виборах 2014 року обоє були обрані до Верховної Ради і увійшли до фракції “Опозиційного блоку”.

Вже у 2012 році замість “Львівсистеменерго” Тополова акціонерами ЛВК стали структури Королевської: компанії “Іфорас”, “Вантажно-транспортне управління” та “АСП Трейд груп”. Загалом їм належить 62,4% акцій ЛВК. Ще 37,6% акцій залишається у власності регіонального відділення ФДМ у Львівській області. Всі ці компанії були зареєстровані в Луганську людьми з оточення Королевської. У 2014 році після початку війни на Сході країни, їх юридичні адреси перенесли до Києва.

Ось так ВОНИ захищають наші з вами і державні інтереси… Дай Бог, щоб рішення суду виконалося!

Штраф за водіння напідпитку збільшено втричі

        Штраф за керування автомобілем у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння зросте з 3400 грн до 10200. Верховна Рада збільшила штраф за водіння в нетверезому стані до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн).

Керування автомобілем в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також під впливом ліків, що знижують увагу, передача керування автомобілем такій особі, відмова водія від огляду тягне за собою штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн) і позбавлення права керувати автомобілем на рік.

За повторне порушення передбачений штраф 1200 мінімумів (20400 грн) і позбавлення прав на три роки.   Якщо людина кілька разів за рік вчинила таке правопорушення, їй загрожує штраф у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів (40800 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років.

Ох і гульнемо на Різдво!

У Кабміні обіцяють цьогоріч ще одне підвищення пенсій. Про це заявив віце-прем’єр Павло Розенко, передає «ВВС Україна».

«Йдемо шляхом підвищення пенсій. І в цьому році з 1 травня мінімальний розмір пенсій зріс на 6%. У грудні відбудеться ще одне підвищення – на 10%», – сказав він. Ці зміни стосуються майже 82% пенсіонерів. За його словами, зараз навіть при для цих невеликих пенсій дотація Пенсійному фонду з держбюджету становить 145 млрд грн.

На Львівщині відзначатимуть 72-у річницю створення Української Головної Визвольної Ради

      У неділю, 10 липня, у Самборі відзначатимуть 72-у річницю створення Української Головної Визвольної Ради. Про це повідомили в департаменті внутрішньої та інформа-ційної політики Львівської ОДА, інформує сайт Стрийської РДА.

     Урочистості розпочнуться о 09:30 на площі Степана Бандери у Самборі з покладання квітів до пам’ятника Степана Бандері, вшанування пам’яті майора УПА Степана Стебельського та розвідниці УПА Анни Черешньовської. Опісля відбудеться формування автоколон учасниками та їх виїзд за “повстанським маршрутом” із Самбора в напрямку села Сприня. По дорозі передбачаються зупинки у селах Чуква, Блажів, Воля Блажівська та Звір для спільної молитви за загиблими борцями за волю України на могилах вояків УПА. О 13:00 у селі Сприня на території СТОК Прикарпаття ім. Кирила Осьмака відбудеться Урочиста хода та покладання квітів до пам’ятника засновникам Української Головної Визвольної Ради. Опісля отці християнських конфесій здійснять чин панахиди за борцями за волю України. Також в рамках заходів заплановано проведення Пластової присяги, урочистого віче та святкового концерту. Слід зазначити, що всі учасники урочистостей матимуть можливість відвідати музей-криївку, оглянути експозиції та поспілкуватись із учасниками національно-визвольної боротьби.

     Довідка: Українська Головна Визвольна Рада – орган політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе “верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі”, утворений в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА. Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН.

Установчі збори УГВР відбулися 11 – 15 липня 1944 року поблизу сіл Недільна та Сприня на Самбірщині під охороною відділів УПА.

В Україні під радянською окупацією УГВР керувала через УПА збройною боротьбою та вела через ОУН політичну і пропагандистську діяльність проти радянської влади.

УГВР підтримувала Українську Греко-Католицьку Церкву проти насильної ліквідації. У 1946 проведено бойкот радянських виборів. У жовтні 1949 року УГВР, УПА й ОУН видали “Звернення Воюючої України до всієї українсько еміграції” із закликом активізувати визвольну справу за кордоном. По смерті Романа Шухевича генеральний секретаріат очолив Юрій Коваль. Більшість членів УГВР в Україні загинули або були заарештованими. Тоді ж практично УГВР в Україні перестала існувати.

Допоможіть знайти «крутелика»!

За повідомленням Стрийського відділу поліції, 5 липня о 18.30 поблизу будинку №161 на вулиці Львівській у Стрию водій невстановленого автомобіля чорного кольору вчинив наїзд на 44-річного велосипедиста та втік з місця події.

Потерпілого доставлено до Стрийської районної лікарні. Медики у нього діагностували: «закриту черепно-мозкову травму, перелом шийного хребця, забій лівого стегна».
Працівники поліції встановлюють усі обставини ДТП, а також особу водія. За цим фактом розпочато досудове розслідування
У поліції просять усіх, хто володіє інформацією, яка б могла допомогти встановити усі обставини події, звернутися за телефоном «102».

Статус учасника АТО – добровольцям

За ініціативою Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна Уряд схвалив рішення доручити причетним міністерствам і відомствам розробити окрему процедуру надання статусу учасника АТО добровольцям, які не входять до складу офіційних військових частин і які загинули або отримали поранення під час боїв на Сході України, захищаючи територіальну цілісність і Незалежність України. Таке рішення було прийнято під час засідання Уряду 6 липня 2016 року, повідомляє офіційний сайт Мінінфраструктури.

«Ми маємо парадоксальну ситуацію: люди віддають свої життя або здоров’я за Україну, але їх немає в офіційній статистиці, і жодних прав такі люди не мають. Необхідно розробити процедуру, щоб хоча б ті, хто отримав поранення або загинув на Сході, захищаючи Україну, отримали статус учасника АТО», – наголосив В.Омелян.

Нарешті через два роки наважилися! Хай хоча б тим! Правда, скільки ця процедура буде розроблятися в наших бюрократичних кабінетах – невідомо…

«Екологічний паспорт Львівської області» – 2016

 

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації опублікував черговий «Екологічний паспорт Львівської області» за даними 2015 р.

У ньому на 170 сторінках подано об’єктивну екологічну інформацію про стан основних природних ресурсів області, найважливіші екопроблеми нашого регіону. А саме: стан демографічної ситуації, перелік екологічно небезпечних об’єктів, аналіз стану атмосферного повітря, водних, земельних та лісових ресурсів, тваринний та рослинний світ, природно-заповідний фонд, поводження з відходами, державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. тощо.

З електронною версією «Екологічного паспорту Львівської області» можна ознайомитися тут.

Процес переатестації правоохоронців Львівщини хочуть зупинити

66-1Ніби й реально все: є люди, члени комісій, які сумлінно їздять в Київ виконувати свій громадянський обов’язок, є поліцейські, які приїжджають на «страшний суд» по «колах пекла»… Є документи, які усьому цьому забезпечують «правове буття». Але… Чиїсь амбіції в поєднанні із чиїмось страхом та самопорятунком спричиняють «технічну помилку» в документах. І все… Покотилося і як снігова куля почали налипати плітки, афери, інтриги…

Опишу детально сьогоднішні реалії.

Комісії розпочали роботу о 9:00 (вчора). Коли ми прийшли у рекрутинговий центр, то у холі вже стояв Андрій Антонищак (нардеп – ред.)… Згодом почула від нього фразу: «понабирали в комісії малолєток» (дякуємо за комплімент, пане Андрію, але ви нам лестите)). Далі ми піднялися у свої комісії. Результати попередніх співбесід були скасовані наказом глави Нацполіції. Моя комісія √2 розпочала роботу. Мали ще раз, по другому колу, провести співбесіди із тими ж поліцейськими, що були першого разу. Ми встигли провести співбесіду з двома правоохоронцями і тут до нас заходить, такий самий як і я, член комісії від громадськості, Людмила Роюк, а за нею Андрій Антонищак. І щось говорять про те, що засідання комісій припинено бо щось там не легітимне… Далі дізнаємося що депутати (там ще були нардепи Мусій і Матківський) поїхали в Нацполіцію вести якісь переговори. Згодом нам повідомляють, що на сьогодні атестація завершена. Всі по домах. І ми, і правоохоронці.

Згодом з’ясовується, що робота комісій зупинена бо є якісь два судових позови. Один поданий з п’ятниці одним із поліцейських стосовно відміни результатів співбесіди. Тобто хтось проти щоб його результати були скасовані. Другий судовий позов поданий сьогодні (не розумію коли бо о 9:00 позивач була в рекрутинговому центрі) Людмилою Роюк стосовно того, що її безпідставно перевели з 1-ї комісії в 3-тю. Я маю припущення, що саме це є ознакою для пана Антонищака того, що є якась «змова Деканоїдзе з Садовим» стосовно «порятунку» одного з поліцейських. Наскільки, мені відомо, у моїх колег Сергій Круглов Юрій Мартинюк Nataliya Kuba, які були в 1-й комісії немає жодних упереджених ставлень до будь-кого з тих хто атестується…

Достеменно на сьогодні, думаю, ніхто (ні співробітники МВС, ні Нацполіції, ні ICІTAP, ні тим більше члени комісій від громадськості) не може спрогнозувати наслідків. Якщо є судовий позов, то весь процес атестації правоохоронців Львівщини може бути зупинений на невизначений термін. Це може бути два місяці, пів року і т.д. Тобто у підвішеному стані буде чимало людей. А в цілому рівень ОРГАНІЗАЦІЇ атестаційного процесу Нацполіцією та ICITAP не витримує жодної критики! Байдужість і зневага до людей…

Ще раз по суті процесу самих співбесід. Він відбувається максимально об’єктивно і чесно. Говорю про свою комісію. Грунтуюся на тому, що бачила і відчувала. Чи вірити мені – особиста справа кожного.

На мою думку, це комплекс з поганої організації, безвідповідальності у рішеннях тих хто забезпечує організацію процесу, амбіцій і прихованих цілей окремих впливових особистостей. Саме в множині. Не однієї людини, а різних людей, які можуть собі дозволити впливати на процеси.

Наша роль в процесі. Ми, громадські активісти, можемо впливати лише на смислове наповнення співбесід, на оцінки, які комісія ставить поліцейським. Ми можемо в процесі роботи комісій оцінювати професійний рівень поліцейських, їхні особисті якості, озвучувати інформацію про правоохоронців, якою володіємо, можемо переконувати інших членів в своїй позиції, аргументуючи її, можемо фіксувати зауваження до інших членів комісії, можемо сперечатися стосовно оцінки, якщо вважаємо її несправедливою…. Але! Це все за умови РОБОТИ комісії! Ми НЕ ВПЛИВАЄМО на організаційні процеси! Ніяк. Жодним чином.

Моя особиста думка, те що є «ігри» навколо ФОРМИ, свідчить про те, що ніхто не може придертися до СУТІ. Сам факт, що на поліграф відправляли досить впливового поліцейського з серйозними «плечами» – свідчення цього.

Я не думала, що буде так важко. Що буде стільки «хвиль» навколо процесу. Але, якщо не перешкодять об’єктивні обставини, ми з колегами не відмовимося від участі в цьому процесі. То вже справа принципу. І відповідальності перед громадою і поліцейськими. До того ж ніщо вартісне легко не дається…», – повідомила журналіст, громадський активіст, член атестаційної комісії при МВС Вікторія Балицька у своєму Фейсбук.

Новації у “Призначенні та виплаті пенсій”

З 1 липня 2016 року в територі-альних управлі-ннях Пенсійного фонду України Львівської області запроваджується нова система об-слуговування гро-мадян та обробки пенсійної документації на базі централізованих інформаційних технологій. Головною метою та результатом впровадження  є:

  • значне підвищення якості обслуговування громадян в органах ПФУ;
  • обслуговування громадян в будь-якому органі незалежно від місця їх реєстрації;
  • зменшення термінів обробки заяв та документів;
  • можливість дистанційного доступу пенсіонера до своєї пенсійної справи;
  • виключення можливості впливу людського фактору на визначення розміру пенсії.

Обслуговування громадян в будь-якому органі Фонду незалежно від місця їх реєстрації відбуватиметься за такою схемою:

1) Спеціаліст фронт-офісу, до якого звернувся відвідувач, з’ясовує мету візиту та приймає документи. На цьому етапі створюється електронна пенсійна справа: формується заява, скануються документи, надані відвідувачем.

2) Заявник лише підписує роздруковану заяву і отримує розписку повідомлення про прийняття документів. Громадянину роз’яснюють можливість доступу до інформації, яка обробляється Пенсійним фондом, зокрема через web-портал, та пропонують на безоплатній основі отримати електронний цифровий підпис.

Завершення процесу формування пенсійної справи відбувається у бек-офісі. Спеціаліст бек-офісу призначає пенсію, при цьому дані про стаж та заробіток із системи персоніфікованого обліку завантажуються автоматично.

Відомості про стаж за періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, спеціаліст вносить вручну на підставі даних трудової книжки. Після введення всієї інформації система автоматично обраховує різні варіанти розрахунку пенсії для того, щоб вибрати оптимальний варіант.

Після запровадження цієї системи вся інформація про особу, що звертається за пенсією, зберігатиметься в електронній пенсійній справі, яка сформована під час першого звернення громадянина у Фонд. Електронну пенсійну справу оброблятимуть через централізовану систему призначення та виплати пенсій. Для пенсіонерів це означатиме, насамперед, скорочення терміну обслуговування під час надання документів (до 30 хвилин), строку призначення пенсій, зменшення кількості потрібних для цього документів.

Ця  система буде єдиною для всіх управлінь Пенсійного фонду України, захищеною за сучасними стандартами, що унеможливить втрату персональних даних та витік інформації. Пенсіонери зможуть звернутися з метою вирішення своїх питань до будь-якого управління Пенсійного фонду, незалежно від місця проживання.

Окрім цього, кожен громадянин через веб-портал електронних послуг матиме доступ до своєї пенсійної справи. Одержавши електронний цифровий підпис, через персональний кабінет на веб-порталі можливо подати заяву на перерахунок пенсії, не виходячи з дому.

Крім того, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду громадянин має право подати звернення, скаргу, отримати необхідну консультацію фахівців, записатися на прийом.

У пошуках сучасного Бандери

Де наші сучасні Бандера, Стецько, Коновалець, Шухевич, «Вголос» дізнавався в авторитетних громадських діячів та експертів.

1_b32eb

Василь Шкляр, український письменник, політичний діяч:

Щоб народжувалися постаті рівня Шухевича, в Україні потрібна велика підтримка українського національного середовища. Як показує життя, наразі націоналісти ще не мають у суспільстві достатньої підтримки, тому такі люди не можуть очолити державу.

А ще в нашій державі склалися такі обставини, в яких вони не можуть реалізуватися: це і зовнішній конфлікт, і внутрішній тиск. Тому цим людям потрібен якийсь час, щоб вони виринули на поверхню історії. Через певний специфічний розвиток нашої держави, зокрема захоплення важелів впливу людьми, далекими від українського націоналізму чи патріотизму в найвищому розумінні цього слова, дуже складно стати героєм, як Шухевич. Потрібні вкрай радикальні дії, а зробити їх в умовах української демократії дуже непросто. Втім, нові герої вже формуються серед добровольчих батальйонів, саме звідти вони розпочнуть свій шлях.

     Сергій Таран, політолог, співзасновник та голова Правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір»:

Національні герої – це феномен суспільної оцінки, бо діячів минулої епохи завжди оцінюють краще, ніж теперішніх, і це нормально. Нікому з людей за життя не ставлять пам’ятники, тому, в принципі, не можна казати, що в нас зараз немає нових героїв, яких можна було б прирівняти до Шухевича. Герої є, і багато з них нині на фронті, є і політичні сили, які щось зробили, що оцінять уже наші нащадки. Найбільше в майбутньому оцінюватимуть тих людей, які зробили свій внесок в оборону країни, тому що Україна тепер у стані війни, а це насамперед оцінять. Герої визрівають у всіх середовищах, просто оцінюють такі вчинки, які створюють певні майданчики дій. Останні події, а це Революція гідності, війна на Донбасі, породили нових героїв, деяких з них ще не визнають, але це лише справа часу.

Левко Лук’яненко, український дисидент, співзасновник Української Гельсінської групи, політик та громадський діяч:

Степан Бандера та Роман Шухевич – одні з видатних постатей української історії та керівники національно-визвольного повстання середини ХХ століття, яке дістало назву «бандерівщина». Так, перше десятиліття минулого століття – це боротьба за створення української державності, цю боротьбу народ назвав, як «петлюрівщина», сини, так би мовити, «петлюрівського руху» стали вже «бандерівцями» – це вже наступне покоління. Ось тепер почалась українсько-російська війна за справжню Незалежність. Усе почалося з Революції гідності, там не було одного героя, там уся нація була героями. Це ті люди, які пішли на фронт, коли Москва направила свої бандитські, диверсійні групи та армію.

А наша армія була розвалена і реально оборонятися було майже неможливо. Але знайшлися патріоти, які назвалися добровольцями. Від проголошеної самостійності до незалежності ми йшли 25 років. Герой – це людина, яка йде на смерть задля свободи нації. Степан Бандера, Роман Шухевич загинули в боротьбі за національну ідею, вони за свободу заплатили життям. І ті хлопці, які у 2014, 2015, 2016 роках померли за Україну, ціна їхнього життя не менша. Ці люди є представниками нового покоління борців за волю України, втім, з них поки що ніхто не виділився, як виділився свого часу Петлюра чи Шухевич. Водночас теперішню війну ще не закінчено, тому обов’язково знайдеться ще хтось, чиїм іменем називатимуть ціле покоління.

Юрій Сиротюк, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень»:

Люди не народжуються героями чи негідниками. Справа, яку робить людина, визначає її позицію. Хто робить великі діла, стає великим: і Бандера, і Шухевич, і Коновалець, і Стецько – це люди, які бралися за великі справи і стали великими людьми. Свої справи вони робили не вимолюванням, не проханнями, не повзаючи на колінах, а виборювали в бою. Якби 75 років тому не було Акта відновлення Української Державності, то не було б, можливо, України. Майже всі, хто ухвалював цей акт, загинули. Вони розуміли, що він не має практичної перспективи, але не орієнтувалися на політичну кон’юнктуру, на думку Сходу чи Заходу, Гітлера чи Сталіна. Вони сказали, що Українській Державі бути, і якщо потрібно, вони покладуть за це життя. Історичну вагу визначає далекоглядність цих людей.

За життя Шухевича ніхто не вважав супергероєм, тому потрібен певний історичний проміжок, щоб сказати, хто рівний Бандері та Шухевичу. Інший нюанс – у нас люблять тільки мертвих героїв, і це величезна проблема цілої нації. Бо, щоб тебе визнали, ти мусиш померти. Україна нині в боротьбі, у вогні й таких новітніх Шухевичів удосталь, але ми не хочемо їх помічати. Герої є, тільки тепер культ «попси», телевізійного «зомбоящика». Героїв я бачу щодня, зустрічаю їх на фронті. Але в Україні є глибоке провалля між постокупаційною владою – тобто тими, хто хоче стати господарями на своїй землі, та постколоніальною владою, яка нічим не відрізняється від комуністів чи януковичів. Є конфлікт нації та держави, але, оскільки ми маємо викривлене поняття держави, це гальмує шлях новим героям.

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України