• Сьогодні: Середа, Квітень 8, 2020
Інфо ПС

Права пасажирів

Топ-30 лайфхаків для подорожей у поїзді:

Якщо ви переплутали поїзд, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно

Розпочинається найгарніший сезон відпусток. За статистикою, більшість українців для подорожей користуються залізничним видом транспорту. 5.ua підготував для вас список послуг та сервісів, якими мають право скористатись пасажири “Укрзалізниці”.

1. Персонал поїзда повинен бути ввічливим. Це регламентовано правилами перевезення пасажирів.

2. Під час поїздки ви можете користуватися гарячою водою і необхідними медикаментами з аптечки вагона. Це вже включено у вартість вашого квитка і має бути абсолютно безкоштовно.

3. Пасажир поїзда має право попросити вимкнути музику, якщо вона йому заважає.

4. Пасажир поїзда вміє право попросити у провідника ковдру незалежно від пори року.

5. Туалетний папір і мило обов’язково повинні бути в наявності в санвузлі поїзда.

6. У провідника можна взяти ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є в поїздах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь на ваш погляд недостатньо міцний, ви також можете попросити його замінити.

7. Курити в українських поїздах заборонено, тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника, щоб він вжив заходів. Також ви можете зажадати від провідника втихомирити галасливих пасажирів.

8. Розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції – це прямий обов’язок провідника.

9. Пасажири поїздів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (тоді в документі є відповідна відмітка).

10. Правилами провезення багажу в поїздах передбачене провезення з собою у вагоні ручної поклажі вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу.

11. Вартість постільної білизни вже включена у квиток на поїзд “Укрзалізниці”, якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на поїзд (інформація про постільну білизну позначена “ПБ”, 3-й рядок знизу).

12. Пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника.

13. Відповідно до інструкції ви можете попросити провідника розстелити вам ліжко, якщо вам складно це зробити. Це особливо актуально для людей похилого віку, вагітних жінок і сімей, які подорожують з маленькими дітьми.

14. Пасажир у поїзді може лягти спати в будь-який час, а не тільки в нічні години.

15. До обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць.

16. Якщо ваше місце в поїзді зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше. Якщо надане місце знаходиться у вагоні класом вище, ви не повинні нічого доплачувати, але якщо нове місце у вагоні класом нижче, вам зобов’язані повернути різницю у вартості квитка.

17. Якщо ви переплутали поїзд, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно.

18. Ви можете купити залізничний квиток вже у провідника, якщо з якоїсь причини не змогли або не встигли зробити це у звичайній касі. При цьому провідник зобов’язаний видати вам стандартний квиток на поїзд, такий же, як і у звичайній касі.

19. Якщо пасажир проїхав свою станцію, повернутися на станцію призначення він може безкоштовно.

20. Якщо ви відстали від поїзда, то маєте право продовжити поїздку без доплат. Повідомте про свою проблему начальнику станції, на якій опинилися. Він зв’яжеться з начальником поїзда, на якому ви їхали, щоб провідники простежили за вашими речами і зняли їх з поїзда на найближчій станції, зупинка на якій за розкладом становить 10 і більше хвилин. Пам’ятайте, що пасажир має право безкоштовно доїхати до тієї станції, на якій опиняться ваші речі, а потім продовжити шлях на іншому поїзді, оновивши квиток в касі. Доплачувати за новий квиток не потрібно.

21. У разі якщо гроші і документи вкрадені або загублені, пасажир “Укрзалізниці” може придбати квиток без оплати – ви можете доручити комусь купити квиток на ваше ім’я (запит на купівлю можна зробити телефоном або факсом). Такий квиток на поїзд, який відправляється зі станції, на якій ви перебуваєте, може бути оформлений з будь-якої точки країни. Купити квиток таким способом можна не менш ніж за 3 години, і не раніше, ніж за 2 доби до відправлення поїзда.

22. Пасажир має право сідати в будь-який вагон поїзда. Наприклад, якщо ви спізнюєтеся на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці поїзда, ви можете сісти в будь-який найближчий до вас вагон. Це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом.

23. Якщо вам потрібно пред’явити квиток для звітності після поїздки, наприклад, для оформлення відрядження, ви можете звернутися до провідника, і він поверне вам ваші проїзні документи. Зверніть увагу на квиток, який вам повертають – провідник може помилково віддати не ваш квиток, а проїзний документ одного з сусідів. Вартість квитків на поїзд, куплених на різних станціях, може відрізнятися.

Якщо провідник не може знайти ваш квиток, зверніться до начальника поїзда – вам складуть акт про втрату квитка, і на його підставі видадуть новий ж/д квиток для звітності перед бухгалтерією.

24. Пасажири поїздів “Інтерсіті+” мають право тримати квитки у себе протягом всієї поїздки.

25. Якщо ви забули свій квиток, наприклад, залишили його у людини, яка проводжала вас на поїзд, вона повинна не пізніше, ніж протягом години після відправлення поїзда пред’явити забутий вами документ начальнику вокзалу (станції). Начальник станції дасть телефонограму начальнику поїзда, на якому ви їдете, і вам випишуть новий проїзний документ на весь шлях прямування. Вартість телефонограми оплачується заявником.

26. Якщо ви купили електронний квиток з QR-кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфону. Якщо вони не зможуть його зісканувати, це проблеми провідника, а не ваші.

27. Сканувати квиток має провідник, а не ви. Якщо у нього нема сканера, то він має піти за ним, а не ви.

28. Ви можете користуватися розетками у вагонах поїзда безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде.

29. Температурний режим має бути комфортним для поїздки. Якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника поїзда з правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви зможете побачити дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник поїзда може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас.

30. Якщо протягом 4-х годин після відправлення поїзда телефонограма (телеграма) не  отримана, пасажир вважається безквитковим. У такому випадку він повинен виплатити штраф і повторно заплатити за проїзд або покинути потяг.

Скажіть про них правду!

КЕРІВНИКИ ПОЛІЦІЇ ЛЬВІВЩИНИ ПРОХОДИТИМУТЬ АТЕСТУВАННЯ У КИЄВІ
Сформовані комісії, які займатимуться атестацією першої категорії поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області. Атестація розпочнеться наступного тижня у Києві.

 

Завданням комісій є:

– оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, а також їх освітнього та кваліфікаційного рівнів на підставі глибокого і всебічного вивчення,

визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу або звільнення зі служби вполіції через службову невідповідність.

 

Надаємо список першої категорії поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області, які проходитимуть атестування :

 

Звання Прізвища, ім’я по батькові Посада
полковник поліції Чорній

Мирон Васильович

Начальник управління превентивної діяльності ГУНП у Львівській області
полковник поліції Самарчук

Микола Володимирович

Заступник начальника Головного управління – начальник слідчого управління ГУНП у Львівській області
полковник поліції Домніцак

Руслан Володимирович

Заступник начальника Головного управління – начальник кримінальної поліції ГУНП у Львівській області
полковник поліції Маруняк

Сергій Романович

Заступник начальника Головного управління ГУНП у Львівській області
полковник поліції Зюбаненко

Сергій Вікторович

Заступник начальника Головного управління ГУНП                      у Львівській області
полковник поліції Туз

Ігор Ярославович

Начальник управління кадрового забезпеченняГУНП                            у Львівській області
полковник поліції Сидорук

Ігор Ігорович

Начальник управління кримінальної поліції /управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми/ГУНП у Львівській області
полковник поліції Гладун

Юрій Яремович

Начальник управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Львівській області
полковник поліції Петрик

Ігор Ярославович

Начальник Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області
полковник поліції Кулик

Василь Зіновійович

Начальник Сихівського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Гладюк

Микола Дмитрович

Начальник управління кримінальної поліції /карний розшук/ ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Таран

Андрій Михайлович

Начальник Личаківського відділу поліції ГУНП у Львівській області
полковник поліції Білас

Андрій Іванович

Начальник Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Карапата

Мирон Григорович

Начальник Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області
полковник поліції Уланов

ВікторРудольфович

Начальник Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Малиш

Іван Петрович

Начальник Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Фецинець

Віталій Несторович

Начальник Миколаївського відділення поліції Стрийськоговідділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Дикий

Андрій Васильович

Начальник Червоноградського відділу поліціїГУНП                            у Львівській області
майор

поліції

Черепущак

Василь Васильович

Начальник Жидачівськоговідділення поліції Стрийськоговідділу поліції ГУНП у Львівській області
майор

поліції

Шкодин

Олег Петрович

Начальник Пустомитівськоговідділення поліції Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Муха

Ігор Мирославович

Начальник Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Прокопчук

Олександр Олександрович

Начальник Городоцькоговідділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Сушко

Олег Ярославович

Начальник Мостиськоговідділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Собко

Богдан Анатолійович

Начальник Трускавецького відділення поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Закутний

Олександр Борисович

Начальник Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Гарасим

Павло Станіславович

Начальник Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Спічак

Михайло Любомирович

Начальник Радехівськоговідділення поліції Червоноградського відділу поліціїГУНП у Львівській області
підполковник поліції Яріш

Володимир Володимирович

Начальник Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліціїГУНП у Львівській області
підполковник поліції Страшівський

Василь Степанович

Начальник Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Чекас

Роман Орестович

Начальник Старосамбірськоговідділення поліції Самбірського відділу поліції ГУНП у Львівській області
майор

поліції

Роль

Дмитро Богданович

Начальник Турківськоговідділення поліції Самбірського відділу ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Мархонь

Андрій Петрович

Начальник Золочівського  відділу поліції ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Перетятко

Ярослав Ярославович

Начальник Перемишлянського відділення поліції Золочівськоговідділу ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Галицький

Йосип Віталійович

Начальник Бродівськоговідділення поліції Золочівськоговідділу ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Підлужний

Ігор Васильович

Начальник Кам’янка – Бузького відділу поліціїГУНП                          у Львівській області
полковник поліції Омельяненко

Оксана Валеріївна

Начальник управління інформаційного забезпеченняГУНП                   у Львівській області
старший лейтенант поліції Гостіщев

Олександр Євгенович

Начальник Жовківського відділення поліції Кам’янка – Бузького відділу ГУНП у Львівській області
підполковник поліції Шевцов

Василь Степанович

Начальник Буського  відділення поліції Кам’янка – Бузького відділуГУНП у Львівській області

 

До уваги громадян! Якщо Ви володієте інформацією про протиправні або злочинні дії працівників поліції Львівщини або про факти корупції, пов’язані з ними, надавайте ці відомості на електронну адресу ТУТ. Уся викладена Вами інформація буде ретельно вивчена, перевірена та врахована працівниками атестаційних комісій.

 

Відділ комунікації ГУ Національної поліції у Львівській

області

Ми – на Сході!

ПС Стрийщини дякує всім хто допоміг бійцям 2 -ї Резервної сотні у виїзді в зону бойових дій на ротацію. Дякуємо також Стрийській Єпархії УГКЦ в особі Преосвященого Владики Богдана Манишина за надану амуніцію та натівські аптечки. Дай Бог Вам всім здоров’я!

ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ

Сьогодні виповнюється 75 років із Дня народження великого кіноактора і сценариста Івана Миколайчука.Справжній геній!aHR0cHM6Ly9wYnMudHdpbWcuY29tL21lZGlhL0NrLVdTUGdXc0FBc3JCaS5qcGc6bW9zYWlj

Порошенку бракує мужності стосовно дерусифікації

Президент Петро Порошенко лукавить, коли говорить, що вирішувати долю назв міст повинні місцеві громади, переконує експерт тижневика«Країна». Адже значна частина їх – росіяни, яких переселили на землі українців, знищених під час російської окупації, або громадяни, що їх протягом поколінь позбавляли змоги знати власну історію, а годували натомість імперськими фабрикаціями. Тепер пропонують з ними радитися так, ніби невідомо, якій назві вони віддадуть перевагу, наголошує видання. Чи поляки питали в німців, як їм бути з назвами своїх віднайдених міст Вроцлав, Ґданськ, Ґдиня, Сопот, відібраних у них на століття? Зараз той момент, коли лідер країни повинен мати мужність взяти відповідальність на себе і проводити цілеспрямовану політику дерусифікації – щоб в українських топонімах не залишилося сліду російських завойовників.

Кожна російська вивіска, кожне видання, кожна назва товару, кожна реклама, кожне російське слово у Верховній раді та інших державних і недержавних установах, в радіо чи телеефірі – це пропаганда московських імперських цінностей, продовження московської агресії іншими методами, по суті це – зрада України!

ІГОР САФІЯНИК – ПЕРЕМОЖЕЦЬ 2-ГО ЕТАПУ КУБКА ЄВРОПИ “ГРЕН-ШЛЕМ”

047_8ac724de047d5f88c8fa901af712d1caУ Ганновері (Німеччина) завершився 2-й етап Кубка Європи серії “Грен-шлем” з автомодельного спорту.

Майстер спорту міжнародного класу стриянин Ігор Сафіяник виборов перше місце. Раніше він був другим на першому етапі у Капфенхардті. Тож за сумою двох етапів лідирує наш земляк (18 балів). Другу сходинку займає німець Міка Дьорінг (16 балів), а на третій – угорець Роберт Пастор (6 балів).
ІІІ етап Кубка Європи серії “Грен-шлем”, відбудеться 22-24 липня у м. Піла (Польща), ІV етап – 20-21 серпня у м. Базель (Швейцарія) і Y етап – 10-11 вересня у м. Печ (Угорщина). Фінал Кубку відбудеться 23-25 вересня у Стрию.

14 червня народився Євген Коновалець

thumb_193662_news_mОдин  з ідеологів українського націоналізму народився у Жовківському районі Львівської області.  Полковник армії УНР, перший голова ОУН та голова проводу українських націоналістів.

Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність, брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові. З 1912 року — секретар львівської філії «Просвіти».   Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 році  входив до «Тіснішого народного комітету» УНДП, на засіданнях якого галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині. Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна.  23 травня 1938 року Коновалця вбили у Роттердамі. Вбивство Коновальця виконав Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР). Той передав в кафе готелю вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

 

 

ГАРЯЧІ ПУТІВКИ ВІД АТОШНИКІВ.

СКОРО ДЕПУТАТИ ПІДУТЬ НА КАНІКУЛИ. ЗМУЧИЛИСЬ, ГАДИ.

ГАРЯЧІ ПУТІВКИ ВІД АТОШНИКІВ.

Бійці АТО пропонують безкоштовний відпочинок народним депутатам в екстримальних умовах… Цілодобові салюти. Незабутні видовища. Безкоштовне харчування. Позбавлення зайвої ваги без фізичних навантажень. Вибір маршруту за бажанням: Авдіївка, Піски, Широкіно і т.д.
В перший день прийде прозріння, що в Україні третій рік війна, а не АТО.!!!!!

Анжеліка Грабовська

ЯКЩО ЦЕ ДІЙСНО ТАК, ТО ЧИ Є У НАС ТОДІ МАЙБУТНЄ?

Чи підтримати своїм авторитетом ЛГБТ-спільноту, чи навпаки – скористатися її авторитетом і підтримкою мали на меті народні депутати з БПП, які стали під час так званого маршу рівності під веселковий прапор, мені невідомо. Але відомо достеменно інше – пропаганда сексуальних збочень не є ознакою моральності. А позаяк дійство під назвою марш рівності, яке відбувалося в центрі української столиці, окрім усього іншого можна вважати й публічною акцією такої пропаганди, то й дії усіх причетних до неї, у тім числі й державних чиновників, з благословіння яких вона відбулася, а також шести тисяч поліцейських, які охороняли це пропагандистське шоу – замість того, щоби його припинити, також підпадають під категорію аморальних. Отже, висновок цілком очевидний.

Так само очевидним є й той факт, що зробивши протекціонізм по відношенню до сексуальних збоченців частиною державної політики, автоматично стає аморальною й держава. Особливо кричущим цей факт виглядає в умовах війни та глибокої постмайданної кризи, коли в пограбованій ущент і всуціль корумпованій країні соціально незахищеною стала переважна більшість населення, коли не мають належного соціального захисту навіть сім’ї загиблих українських вояків, коли позбавляються соціальних гарантій і пільг інваліди-чорнобильці, урізається соціальна допомога дітям-інвалідам тощо. Складається таке враження, що залишаючи за бортом кращу частину суспільства, держава робить ставку не на його морально здорові сили, а на збоченців, покидьків, шахраїв, клептоманів і корупціонерів, адже саме таких ми бачимо фактично на всіх щаблях української влади. Якщо це дійсно так, то чи є у нас тоді майбутнє?

Володимир Стецюк

Українська національно-визвольна революція ще триває

 

За збіркою Степана Бандери «Перспективи української революції» (Мюнхен, 1978 р.)

«Хто визволиться сам – вільним буде,

хто визволить кого – в неволю візьме»

Леся Українка

«Революція – це цілий процес боротьби, від її початків до кінцевого завершення. Обмежене поняття революції на етапі її найбільшого розгортання і завершування, тобто на остаточному державному чи суспільному перевороті, є так само невластиве, як не можна називати деревом саму його крону, без коріння і стовбура. Початком революції вважаємо той момент, коли під впливом скристалізованих революційних ідей починається цілеспрямована боротьба революційних сил за усунення існуючого, зненавидженого ладу та за створення на його місці нового, кращого, накресленого революційною ідеологією і програмою. Розвиток революції визначається триванням і розгортанням її боротьби. Він може відбуватися у формі довготривалого, затяжного процесу, в якому боротьба розгортається ступенево, з етапами більшої чи меншої напруги, може мати короткий, наглий хід. Історичне значення мають тільки успішно завершені революції, які закінчуються перемогою революційних сил та ідей. І власне, кінцевий етап вирішує про те, чи якийсь революційний процес вповні заслуговує на назву революції».

«Суть революції полягає в докорінній зміні, яка охоплює зміст і структуру державно-політичного, суспільно-духовного й економічного життя одного чи більше народів. Нові ідеї, нові сили, нові системи піднімають боротьбу проти ідей, сил і систем, пануючих у дотеперішньому укладі, щоб їх усунути, прибрати кермо життям і розвитком свого народу та дати йому нові напрями, нові форми». (Як бачимо, йдеться не про зміну декорацій і персонажів, а про системну заміну старого новим В.А.)

«Українська національна революція – це безперервний, постійний і прогресивний процес, який охоплює і проймає все життя. Її уклад позитивних ідей і вартостей стоїть проти большевицької (В нашому випадку – російської імперсько-совкової та власної клептократично-олігархічної В.А.) системи не як абстрактна теорія і доктрина, а як жива, дієва, динамічна сила».

 Саме дієва сила, оскільки: «Неможливим є повністю заламати ідейно, розкласти морально большевицький (і названі вище – В.А.) режим тому, що він не має ані ідеї, ані моралі взагалі».

А де ж брати кадри для НВР? Адже старі режими готують лише своїх захисників… «Не шукати готових кадрів, бо таких ніколи немає, а тільки виховувати їх, мобілізовувати й організовувати з таких людей, які до цього надаються своєю настановою і характером.

Творення, формування кадрів для визвольної боротьби – це і є найсуттєвіше, головне завдання цілого революційного процесу. Найбільша частина уваги, енергії і революційної дії мусить бути спрямована на те, щоб своєю ідеєю захопити щораз більшу кількість найкращих людей, щоб із пасивного стану улягання ворожій системі привести їх у стан активного спротиву й поборювання ворога; щоб організаційною працею і розгортанням революційної боротьби створити з них загартовані кадри, свідомих борців…» (Слава Богу, останні у нас вже з’явилися! Але їх дуже мало…В.А.)

«Особливе значення має ідеологія, яка визначає цілі визвольної революції, її програму в засадничих питаннях нового ладу та шлях проведення тих цілей у життя. Ідея – це душа, породжуючи і рушійна сила цілого визвольного руху, це його найістотніша, незмінна суть». … «основні ідеї мусять бути чинником сталим, незмінним. Якщо почати їх міняти, застосовувати за тактичними міркуваннями до настанови різнорідних елементів, тоді ці ідеї відразу втрачають свою пориваючу силу, а революційний рух розгублюється і заникає». (Так було у 1917-20, 1990-91 р.р., після двох Майданів, так є і зараз, на жаль В.А.) Між тим – «вірність ідеї українського націоналізму – це найбільша сила української визвольної революції…»

«Боротьба породжує, мобілізує все нових борців, а борці породжують боротьбу. Це безперервний ланцюговий процес, який охоплює щораз ширші кола народу, незалежно від різних форм революційної дії. А його незмінним і не заступним мотором є великі ідеї українського націоналізму. Ці ідеї, діючи в динамічній формі революційної боротьби, мобілізують  і формують активні й провідні кадри сучасних визвольних змагань України».

«Самостійну державу може здобути український народ тільки власною боротьбою і трудом. Сприятливий розвиток міжнародної ситуації може значною мірою причинитися до нового розгорнення й успіху нашої визвольної боротьби, але він може відіграти тільки допоміжну, хоч дуже корисну роль. Без власних змагань українського народу найсприятливіші ситуації не дають нам ніколи державної незалежности, хіба тільки заміну одного поневолення на інше… Як визволення, так і оборона самостійної України може в основі спиратися тільки на власні українські сили, на власну боротьбу і постійну готовність до самооборони».

«Всілякі пристосування власних ідеологічних і програмових засад до зовнішніх впливів, викривлювання чи применшування їх відповідно до тактичних вимог на відтинках нашої діяльності в чужому чи ворожому середовищі підкопує самі основи визвольної боротьби. Через ідейно-програмову опортунізацію, через відступлення від повноти й чистоти власних цілей, замазання їх в очах народних мас ставиться під знак запиту успішність і доцільність визвольної революції, прищеплюється сумнів, чи можлива й доцільна така боротьба за применшені, половинчасті цілі, які цілком не відповідають духові і потребам України». (Ні Європа, ні МВФ, ні НАТО, ні тим паче Росія нам не допоможутьВ.А.)… «поневолений чужою державою народ (А ми окуповані Росією в усіх сферах життя В.А.) може здобути справжнє і тривке визволення тільки власним змаганням, напругою всіх своїх сил у боротьбі на життя і смерть… Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює і не кує своєї долі власною боротьбою».

І до уваги нинішньої нашої влади та політикуму: «всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на вирішальну допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику – йдуть безвиглядними манівцями». «…коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засаді на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується і заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні «спонсори». Надавання стороннім силам і кон’юнктурі вирішального значення в справі визволення, приводить до її заламання в справі визволення, як це найвиразніше показує наша історія. Така концепція сама собою гальмує розвиток і мобілізацію власних визвольницьких сил народу і притуплює дух боротьби. Зовнішні чинники кермуються своїми власними цілями й інтересами, а нашу справу, визвольні сили й боротьбу України в практиці і політиці розглядають під кутом власних ресурсів».

І щодо загравання з Росією та росіянами: «Ми вважаємо російський народ за загарбника, тому не сміє бути притупленою гострота українського антиросійського фронту, ані не сміє поширюватися серед українських народних прошарків баламутство». «Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрішніх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіалізму – гону загарбувати, визискувати й нищити інші народи, зокрема український». «…імперіалізм російського народу – це явище історичного порядку, що міняє свої форми та методи дії, але в своїй істоті залишається незмінним».

І як висновок: «українська самостійницька політика мусить зробити належні висновки з того факту, що в московському таборі існують тільки сили вкрай ворожі справі державної самостійності України».

Від себе

Не знаю, на чому виховувалися наші нинішні керманичі держави, що студіювали і що читали… Але все ж порекомендую прочитати ще раз і впровадити вивчення в школах та вузах – а інакше справжнього українця не матимемо! – таких наших авторів:

  1. Тарас Шевченко: “Кобзар”.
  2. Іван Франко. “Поза межами можливого”, “Одвертий лист до української галицької молодежі”, “Суспільно-політичні погляди Драгоманова”.
  3. Микола Міхновський: “Самостійна Україна”.
  4. Дмитро Донцов: “Націоналізм”, “Хрестом і мечем”, “Московська отрута”, “Дух нашої давнини”.
  5. Степан Бандера: “Перспективи української революції”.
  6. Микола Сціборський: “Націократія”.
  7. Василь Іванишин: “Державність нації”, “Українська ідея”.
  8. Олег Баган: «Націоналізм і націоналістичний рух».
  9. Юрій Горліс-Горський: «Холодний Яр».
  10. Дмитро Ярош: «Нація і Революція».
  11. Ігор Загребельний: “Націоналізм versus модерн”.
  12. Павло Штепа «Українець москвин»
  13. Твори письменників-вісниківців (Є. Маланюк, Ю. Дараган, О. Ольжич, О. Теліга, Л. Мосендз, Ю. Клен, Ю. Липа, ранній У. Самчук та ін.).

Можливо, тоді в Україні стане більше українців, а не «москвинів» совкового ґатунку.

Василь Алєксєєв

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України