Недовго тішилися жителі та гості курорту Моршин результатами реконструкції місцевого парку.
Свого часу місто-курорт отримало кошти від ЄС за програмою транскордонного співробітництва в розмірі майже 2 млн. євро на реконструкцію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк курорту”. Але, щось від самого початку пішло не так. Замість того, щоб ще тоді провести конкурс проектів, обговорити його з громадою та гостями міста і вибрати найкращий, міське керівництво розробило техзавдання на проектування на власний розсуд.
“Власний розсуд” виявився, м’яко кажучи, не дуже, бо в результаті площу навколо старого бювету (в народі “грибок”) забудували амфітеатром і двома незрозумілими будовами (в народі їх називають мавзолеями). Це абсолютно нефункціональні споруди, котрі призвели до зникнення, по суті, історичної площі, яку не наважилися забудувати ні поляки з австро-угорцями, ні німці, ні совіти.
Та останні 12 років архітектурна політика керівництва Моршина зводилася до простого принципу: забудувати (а по суті – продати) кожен клаптик землі. Як наслідок – не стало фонтану, а на надто маленьких ділянках виросли занадто багатоквартирні будинки. І весь курорт, наче Чернівецький ринок зразка початку 90-х, всіявся лотками, кіосками, мінімагазинами та іншими МАФами. Але повернемося до проблем паркових. В основному гроші освоювалися (крім амфітеатру та мавзолеїв) на тротуарну плитку, і парк трішки почав нагадувати міську площу, де росте незначна кількість дерев, бо значну частину їх зрізали. Водночас від європейських коштів на дендрологію відмовилися і тепер купують зелені насадження за гроші місцевого бюджету.
Дитячий майданчик – вдумайтеся! – засипали колотим щебнем. Можливо, був задум виховувати дітей-спартанців. Натомість під бруківку – насипали круглу гальку. Щодо якості виконання робіт, то, незважаючи на те, що роботи затягнулися, сучасною будівельною технологією тут і не пахне. Бетонні роботи майже без цементу, з гідроізоляцією – проблеми, керамічна плитка (мабуть, найдешевша в країні) – не для зовнішнього використання, сидіння в амфітеатрі, мабуть, також для глядачів-спартанців. Каміння під “грибком” – шліфоване і таке слизьке, що прохід там на півроку закривається попереджувальною стрічкою. В туалеті до пісуарів прилаштували сифони від умивальників. Жах!..
Минуло лише трішки більше року від здачі об’єкта в експлуатацію – як почався, вибачте за каламбур, капітальний ремонт щойно капітально відремонтованого за європейські гроші парку. Геть, як у популярній колись пісенці: «Недовго музика лунала – недовго фраєр танцював…»
Виникає запитання, а хто відповідальний за таке “освоєння коштів”? Це ж – дискредитація міжнародного співробітництва! Якщо так, як у Моршині, кошти розбазарюють в усій країні, то нам явно не вистачить навіть усіх грошей МВФ і Світового Банку.
Висновок я б зробив такий, що, виявляється, не завжди риба гниє з голови. Українці провели дві революції в Києві. Чи не прийшов час робити місцеві «Майдани», бо більшість проблем у людей від некомпетентності, а часто від захланності та нечистоплотності місцевої влади? Та, звісно, показувати пальцем на Київ – простіше: спробуй вкуси…
Віктор МУКАН, депутат Моршинської міської ради, ВОП “Укроп”
Коментарі: