• Сьогодні: Четвер, 5 Серпня, 2021
Інфо ПС

Недоспівана пісня. Остап Оброца

225px-obrocazavantazhennya-1

Народився Остап Оброца 22 червня в 1931 року в селі Добрівляни на Стрийщині. Вищу освіту здобув в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова у Львові за спеціальністю “Ілюстрація та оформлення книги”. В доробку художника – акварелі, рисунки, екслібриси та станкові ліногравюри. Оформив художник ряд книг, зокрема прозу Бориса Загорулька, вірші Віктора Романюка, роман “Повія” Панаса Мирного, працював він також в галузі прикладної графіки.

Становлення Оброци художника відбулося на початку 60-х років. Перші твори станкової графіки перебували під впливом естампів відомого Стрийського художника Петра Обаля. Контрасти чорного і білого, лаконічна побудова рисунка різцем. В останній період творчості П. Обаль створив своєрідний диптих в техніці дереворізу – “Портрет матері” й “Портрет батька”. Подібний диптих створить і О.Оброца. Поступово він вдосконалює, збагачує свою техніку, вводить декоративні елементи. На той час Львів славився як центр графічного мистецтва. Ще жила Олена Кульчицька, активно працювали Леопольд Левицький, Ярослава Музика, Стефанія Гебус-Баранецька Зіновій Кецало та ін. Водночас з Оброцою все більше заявляли про себе Іван Крислач, Володимир Овчинников та молодий Євген Безніско.

Поступово все більше О.Оброца захоплюється малими графічними формами, зокрема екслібрисом. Тут він поступово стає  визнаним майстром. Створив художник за нетривалий  творчий період понад 150 книжкових мініатюр. Багато з них є справжніми шедеврами вітчизняного графічного мистецтва.

З успіхом експонував свої екслібриси О.Оброца на зарубіжних виставках, він став лауреатом конкурсу екслібрису для Музею Великої Вітчизняної війни в Мінську. Створив художник екслібриси для музею історії друкарства, музею народної архітектури і побуту, численні екслібриси любителів книги на теренах колишнього Союзу. Лікар Павловський, письменники Роман Федорів, Роман Кудлик, Роман Лубківський, Іван Сварник, космонавт Павло Попович…

Пробував свої сили О. Оброца  в техніці  кольорової ліногравюри. Художник задумав грандіозну серію  на теми народних пісень. На жаль, втілилася лише невелика частина задуму: кілька кольорових ліногравюр, зокрема “Верховино, мати моя…”, “Ой на горі та й женці жнуть”, “Степом, степом…”, ще кілька. Бентежить душу романтично-настроєві ліногравюри О. Оброци  “Мелодія гір”, “Білий вітер”. Героїчне минуле нашого народу оспівує невелика серія портретів козацьких героїв, ліногравюра “Олекса Довбуш.

Не довелося здійснитися ще одному задумові художника Остапа Оброци.

Він мріяв проілюстролювати поему Івана Франка “Мойсей. Були вже зроблені кілька олівцевих чорних ескізів. Мріяв художник зайнятися технікою офорту. Вивчав спеціальну літературу, придбав офортні голки.

Остап Оброца так і не встиг стати членом Спілки художників. Болісно переживав це, бо мав відповідну кількість участі у виставках –  в Україні  й міжнародних. Хрущовська “відлига” змінилася Брежнівським “застоєм”. Роботи художника певно не зовсім вписувалися в рамки мистецтва соціалістичного реалізму. Були мабуть, й інші причини. Якось на початку 70-тих рр. О. Оброца передав своєму знайомому в Київ кілька своїх екслібрисів. В США була надрукована книжка “Екслібриси українських художників шістдесятників”. Автори у передмові наголошували, що через ідеологічний тиск українські художники- графіки не мають змоги самореалізуватися в творах станкової графіки, натомість еклібрис дає їм свободу такого самовираження. Про книжку говорило радіо “Свобода”. Художника кілька разів викликали в КДБ. Як результат – виставляв свої роботи після того лише в Стрию.

У 1981 році відбулася в Стрию персональна виставка О.Оброци. Виставка була посмертною. Художник встиг підготувати й оформити роботи. На жаль, пятдесятиряччя художника святкувалося вже без нього. Були присутні батьки О.Оброци, приїхали зі Львова щирі його друзі – художник-графік Євген Безніско та історик Ярослав Ісаєвич. Згадували його друзі, знайомі, журилися: великий талант художника випромінював кожен естамп, кожна його екварель.

Кілька разів Остап Оброца малював пишного дуба при вїзді в рідні Добрівляни – своєрідну візитну картку села. Невпізнаним стало тепер село. Впав підточений хворобами дуб: селяни посадили поруч з ним молодесенького дуба. Старе село відтіснили в бік пишні, з колонами й башточками будинки “нових українців”. Вони заслонили собою чарівні луги й переліски, що оточували Добрівляни. Природа ще, слава Богу, пробує протистояти наступу цивилізації. Ці місця дуже любив О.Оброца. Любив своє звичайне село великою любовю, любив Карпати: і ближчі місця у Сколівських бескидах, і дальні у серці Гуцульщини – Косів, Рахів, Космач, Криворівню.

Роботи художника зберігає його син Ігор. Частина їх зберігається в музеї літературно-мистецького обєднання “Хвилі Стрия” та краєзнавчому музеї “Верховина”.

З перших днів створення літературно-мистецького обєднання “Хвилі Стрия” О. Оброца був найактивнішим членом та заступником голови обєднання. Саме при ньому обєднання мало найзначніші свої досягнення в образотворчому мистецтві, він  любовно оформив експозицію музею “Хвилі Стрия” – від вітрин – докожного естампа чи картини.

Поховали 48-річного О.Оброцу на стрийському кладовищі, на могилі стоїть бюст- роботи стрийського скульптора З. Куйбіди.

Україна багата талонтами. Через те, певно, доля щедрою рукою гасить свічки їхнього життя.

Уже як 37 років О. Оброци немає з нами, бракує його талановитих рук, його веселої вдачі і якоїсь вродженої шляхетності, інтелегентності -попри, здавалось би, простоту і товаристськість. Художників у Стрию не бракує: і добрих, і таких що ледь вміють тримати пензля в руках, але вважають себе майстрами, на жаль ніхто, не продовжив О.Оброцу в мистецтві: молоді художники не бажають займатись мистецтвом гравюри не лише в Стрию. Рідко побачиш тепер гравюру у Львові, Києві.

Тим дорожчі твори великого майстра естампної графіки екслібрису, селянського сина з Добрівлян – Остапа Оброци.

Мирон Нестерчук

Вересень11/ 2016

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України