• Сьогодні: Середа, Грудень 11, 2019
Інфо ПС

НАВІТЬ У ПАЛАЦІ ЦАРЯ НІКОЛАЯ II СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА СПІВАЛА УКРАЇНСЬКОЮ

 Українка, яку визнано найвидатнішою співачкою світу за життя.

Крушельницька Соломія Амвросіївна народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинці (сучасна територія Тернопільської області), померла 16 листопада 1952 року у Львові.

       Титул найвидатнішої співачки світу Соломія Крушельницька отримала ще за життя. Оперними партіями у її виконанні захоплювалися глядачі у величезній кількості європейських міст. Крушельницькій присвоєно звання «вагнерівської примадонни 20 століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали великою честю імениті виконавці 20 століття.

Критики відзначали, що Крушельницька просто народжена для сцени, її дивовижне сопрано володіло майже гіпнотичним ефектом. Голос Крушельницької здатний був розвеселити будь-яку засмучену людину або змусити плакати веселу, в залежності від виконуваної пісні.   Дивовижний голос співачки на провідних світових сценах розповідав здивованій публіці про її рідну країну.

      Згідно з оцінками критиків, успіх Крушельницької на оперних сценах був не чим іншим, як визнанням української музики та вокального мистецтва. У свої концерти Крушельницька обов’язково включала кілька номерів з українськими народними піснями. Ці пісні співачка виконувала завжди, коли публіка викликала її на біс.

    На всі гастролі знаменита співачка брала з собою видання «Кобзаря» Шевченка. Любила Крушельницька виконувати покладені на музику Миколою Лисенком твори великого поета.

Навіть у палаці царя Миколи II Крушельницька співала українською мовою. Після її тріумфального виступу в Санкт-Петербурзі співачка була запрошена заспівати перед монаршою сім’єю для вузького сімейного кола. Виконавши кілька арій, вона заспівала «Веснівку» на слова Маркіяна Шашкевича. Після виконання цар по-французьки поцікавився у співачки, якою мовою прозвучала пісня. Гордо піднявши голову, Крушельницька відповіла, що пісня «мовою її рідною, українською».

     Українські пісні Крушельницька ніколи не виконувала в перекладі, хоч володіла 8 мовами. Під час приїзду в Італію мови країни співачка не знала, але вже через 2 місяці спілкувалася італійською вільно. Після приїзду в іншу країну примадонна в першу чергу знайомилася з її культурою.

Виступала Крушельницька на сценах провідних оперних театрів світу. Італійці вважали її співачкою італійською, поляки – виконавицею польською, а сама діва продовжувала бути українкою. Листи батькам, а також відомим людям України того часу (Михайлу Павлику, Івану Франку, Василю Стефанику) писала з використанням колоритного галицького діалекту. Після повернення в Україну підтримувала політичні погляди письменників, надавала допомогу радикальній партії, заснованій Франком та Павликом.

    В Україну співачка регулярно приїжджала, щорічно відпочивала в Карпатах і обов’язково співала на урочистих заходах, присвячених Тарасу Шевченку. Тим не менш на багатьох українських сценах Крушельницька так і не заспівала. Зокрема, в Києві примадонна не співала, але дала 1 концерт в Одесі, успіх якого був величезний;

Російські музичні критики називали Крушельницьку «Шаляпіним у спідниці», що можна сприймати як найвищу похвалу. До речі, з самим відомим басом співачка була знайома. Познайомилися вони в Мілані у 1907 році – заради можливості бути в компанії красивої і талановитої українки Шаляпін скасував власну поїздку в Париж на виступи. Поціновувач жіночої краси, знаменитий бас зізнавався Крушельницькій, що «тільки перед нею може відкрити всі подряпинки свого серця».

   Усього за 5 років після початку виступів Крушельницька домоглася світового визнання, проте про батьківщину не забувала ніколи.

Особливу увагу приділяла Крушельницька власному сценічному образу. Незмінно співачка брала участь у моделюванні костюмів, упродовж тривалого часу вживалася в образ, важливою вважала кожну деталь. При підготовці до образу Чіо-Чіо-Сан в опері “Мадам Батерфляй” Джакомо Пуччіні японський одяг Крушельницька носила протягом 3 місяців.

    Можна з упевненістю сказати, що саме участь у постановці української співачки стала запорукою успіху «Мадам Батерфляй». Спочатку прем’єра опери, з іншою співачкою у головній ролі, отримала негативні відгуки критиків і публіки. Засмучений Пуччіні прислухався до поради колег-музикантів – він вніс деякі корективи в твір і на головну роль запросив Крушельницьку. Повторна прем’єра пройшла напрочуд успішно, публіка оплесками викликала творчий колектив на сцену 7 разів.

Партію Чіо-Чіо-Сан співачка виконала більше сотні разів. На думку критиків, саме Крушельницька вважається найкращою виконавицею ролі знаменитої гейші всіх часів і народів. Після завершення роботи в цьому образі співачка подарувала Пуччіні свій екземпляр партитури з власними помітками на полях. У відповідь композитор подарував Крушельницькій свій портрет з написом «Найпрекраснішій Батерфляй». Знайомі композитора розповідали, що єдиним портретом в робочому кабінеті Пуччіні було зображення української співачки.

     Географія виступів Крушельницької широка. Вона виступала на сценах Іспанії, Італії, Франції, Єгипту, Португалії, Чилі, Аргентини. Тим не менш частими були виступи співачки в українських містах. Протягом часового проміжку з 1894 по 1923 роки майже щорічно виступала Крушельницька в Тернополі, Львові, Бережанах, Чернівцях, Збаражі, а також інших містах західної частини України.

У серпні 1939 р. вона не змогла повернутися в Італію через розпочату Другу Світову війну. Радянська влада націоналізувала її величезний особняк у Львові, надавши 4-кімнатну квартиру для проживання разом із сестрою Ганною. Її з величезним трудом взяли як педагога до Львівської консерваторії ім. Миколи Лисенка, оскільки… не могли знайти диплом про закінчення цієї ж самої Львівської консерваторії у 1893 р. і про її вищу музичну освіту.

     Всесвітньо відома співачка протягом досить тривалого часу не могла отримати радянське громадянство, хоча і за кордон у повоєнний час повернутися не було можливості. Численні прохання про надання громадянства радянський уряд залишав без уваги. Отримати «дубликат бесценного груза» Крушельницька змогла тільки після написання заяви про передачу в радянську власність своєї вілли Salome в італійському місті Віареджо.

Після отримання документів радянське керівництво віллу негайно продало, співачці адвокат передав лише дуже маленьку частину з вирученої суми.

Націоналізований був і триповерховий кам’яний будинок Крушельницької у Львові. В її власності більшовики, які прийшли до влади в післявоєнний час, залишили тільки 4 кімнати на 2 поверсі, де Крушельницька проживала з душевнохворою сестрою Ганною.

      Допомогу Крушельницькій в отриманні громадянства надав Семен Стефаник, син відомого українського письменника Василя Стефаника, який обіймав посаду в регіональній владі Львова. З літератором співачка познайомилася, будучи примадонною Варшавської опери. До Крушельницької письменник ставився дуже тепло, присвятив їй вірші.

Цікаве про Соломію Крушельницьку

      Належала співачка до древнього роду герба Сас, народилася в сім’ї священника.

В сім’ї батьків Крушельницької було 8 дітей, сестри Анна та Емілія також були співачками. Нерідко сестри, одягнені в національні строї, влаштовували домашні концерти, на яких співали народні пісні. Співали діти також у церковному хорі, заснованому батьком, Соломія навіть підміняла його в ролі диригента хору.

Батьки першими помітили музичний талант доньки, в дитинстві не відривали її від уроків з музики навіть для домашньої роботи. Плата за навчання Соломії в Мілані була внесена батьком після оформлення кредиту, тому Крушельницька розуміла, що просто повинна виправдати надії батьків.

В юності співачка уникла заміжжя. Руки Соломії попросив

молодий семінарист Зенон Гутковський, батько якого був добре знайомий з Амвросієм Крушельницьким. Оскільки високий і показний наречений дівчині подобався, вона погодилася на весілля, але молодий чоловік рідко відвідував маєток Крушельницьких. Під час одного з візитів Зенон обмовився, що після заміжжя не буде в Соломії часу на театр і музику, не личить молодій господині займатися мистецтвом. Цирк наречений називав для себе більш цікавим, ніж музика, і якось пожартував, що не відрізнить Шопена від шопи (господарське приміщення для зберігання припасів і городнього інвентарю). Жарт виявився невдалим, а весілля між молодими людьми так і не відбулося.

    Викладачі Львівської консерваторії звернули увагу на винятковий голос і акторські задатки Крушельницької, у випускній характеристиці вказали, що чекає співачку велике майбутнє.

Під час навчання в консерваторії Крушельницька познайомилася з Джеммою Беллінчоні, яка гастролювала в місті. Співачка, вражена талантом юної українки, порекомендувала продовжити навчання в Італії.

Їхала в Італію співачка у впевненості, що тембром голосу її є меццо-сопрано, професор Фауста Креспі визначила його як лірико-драматичне сопрано, що призвело до повної зміни репертуару Крушельницької. Діапазон голосу, який вимірювався 3 октавами, створював широкий вибір можливостей для формування репертуару. Потім Креспі, яка підготувала дуже багато знаменитих співачок, називала Крушельницьку своєю найбільш здібною ученицею.

   В Італії дебютувала Крушельницька на сцені театру Кремони з партією Манон Леско. Під керівництвом італійських педагогів голос співачки набув такої сили, що вона змогла виконувати партії з опер Вагнера. Публіка побачила Крушельницьку в ролі Ізольди, Ельзи з «Лоенгріна» і Єлизавети з «Тангейзера».

Вродлива жінка привертала увагу багатьох чоловіків, багато разів Крушельницьку просили вийти заміж. Юрист і політик Теофіл Окуневський, який був кавалером співачки під час прогулянок, пропонував їй стати його дружиною, на що отримав відмову. Спеціально поїхав в Італію, щоб запропонувати руку і серце, адвокат Микола Шухевич, після відмови він поцілував розпущене волосся Соломії і повернувся додому без зайвих слів.

Сестра Соломії розповідала, що у співачки за все життя була тільки одна любов – до лікаря-фармацевта Йосипа Білинського. Медик був чоловіком гарним і забезпеченим, він служив при єгипетському дворі особистим аптекарем короля. У Єгипті він був медиком, а для українців – меценатом: на його кошти були побудовані бурси, гімназії, бібліотеки в західній частині території країни. Білинський допомагав фінансово Лесі Українці під час її лікування за кордоном, Івану Франку, Борису Грінченку, Василю Стефанику. За словами його знайомих, Крушельницька стала коханням всього його життя, але доля так і не дозволила їм бути разом.

    Уродженець Козівки, сусіднього села, і також син священика, Білинський побачив Крушельницьку вперше в опері «Сила долі» на сцені в італійському Трієсті. Наступного дня молодий чоловік запропонував співачці руку і серце, на що Крушельницька в черговий раз відповіла відмовою. В одному з листів потім своє рішення співачка пояснювала тим, що не хотіла робити Білинського нещасним через свою величезну любов до музики. Одна з постановок в репертуарі Львівського театру імені Заньковецької присвячена відносинам Крушельницької та Білинського.

З адвокатом Чезаре Річчоні співачка познайомилася в залі суду. У 1906 році виступ співачки в Неаполі було зірвано виверженням Везувію. Оскільки по дорозі в Неаполь необхідно проїжджати через ділянку, засипану вулканічним попелом, виступ не відбувся – співачка побоювалася негативного впливу випарів на свій голос, тому в небезпечну поїздку не відправилася.

Керівництво театру подало до суду на співачку, оскільки всі квитки на виступ були розпродані заздалегідь. Відшкодування збитків і стало предметом судового позову. Адвокат довів правоту Крушельницької у суперечці. Потім юрист-аристократ, цінитель таланту Крушельницької, почав спілкуватися зі своєю підзахисною більш близько, що і закінчилося вінчанням в Буенос-Айресі у 1910 році, заміж вийшла примадонна тільки в 38 років.

     Жила співачка з чоловіком в курортному містечку Віареджо. Триповерхова вілла стояла на самому узбережжі Тірренського моря, з вікна Крушельницька милувалася заходом сонця.

На диво вродлива жінка і талановита співачка так і не стала турботливою матір’ю. Працьовита співачка не дозволяла почуттям брати контроль над собою, оскільки це могло негативно відбитися на вокалі. Величезний обсяг нерозтраченої любові вона направляла на численних племінників і учнів під час викладання.

У 1938 році чоловік Крушельницької помер, на наступний рік співачка, незважаючи на вмовляння друзів, їде в Україну, на той момент вже охоплену війною. Примадонна планувала повернутися в Італію, але так і не змогла цього зробити.

Студенти любили Крушельницьку-педагога, уроки вона починала зі слів «Сідай, дитя, відпочинь, а я тобі заспіваю».

До 77-річного віку давала концерти, на останньому виступі виконала пісню «Краю мій рідний».

Вересень29/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України