• Сьогодні: Вівторок, Жовтень 15, 2019
Інфо ПС

НАПРЯМОК ДО НАТО – ЦЕ СТРАТЕГІЧНА МЕТА ДЛЯ УКРАЇНИ, ЦЕ ПРІОРИТЕТ, ЯКИЙ МИ ПРИШВИДШУЄМО І ПІДСИЛЮЄМО

Взагалі генеральна позиція Міноборони, ЗСУ – ми йдемо шляхом професіоналізації. Тобто наше завдання у перспективі – це все ж таки максимально фокусуватися на професійних військовослужбовцях, тих, які підписали контракт. Тому що зараз військова служба – це в першу чергу досвід та знання. І, звичайно ж, люди, які накопичують ті знання, мають залишатися. Тобто це вибудовування професійного підходу як до сержантів, солдатів, офіцерів і так далі. І це абсолютний пріоритет у нас.

У нас взагалі питання розвитку ВМС – це питання дуже серйозного перегляду. Тому що, як відомо, вийшла з Криму дуже невелика частина, деякі з них звільнилися після цього. І нам треба повністю перебудовувати ВМС. Тобто це не питання тільки особового складу, це взагалі питання розбудови ВМС. Є нова концепція, яка була розроблена деякий час тому. Але, на жаль, мало з цієї концепції було реалізовано. Тобто ми маємо її зараз повністю запроваджувати.

І взагалі це повний перегляд того, яким чином буде ВМС розвиватися. Це не може бути зроблено швидко. Це буде швидко почато. Є стадії. Взагалі це питання років. Тому що придбання кораблів і взагалі інфраструктура – це дуже дорого і дуже довго. Якщо, наприклад, будувати один корабель – це декілька років. Звичайно, можна купувати. Як ви знаєте, ми отримуємо кораблі з Америки. Ми будемо продовжувати працювати з нашими партнерами.

В першу чергу це розвиток інфраструктури. Є таке питання, як розвиток бойової інфраструктури та унеможливлення заходу ворожих сил з моря. Це перше. І, звичайно, розвиток самих кораблів. Тобто нарощування спроможностей. І також це розвиток особового складу, тренування, зміна доктрини. Тобто все, що пов’язано з професійним особовим складом.

Бюджет ми виконуємо в тих рамках, які були закладені. Це відповідає міжнародним стандартам. Взагалі бюджет на безпеку і оборону має бути не менше 5% ВВП. Ми витримуємо цей показник. Але питання в тому, що якщо його розділити на 250 тисяч військовослужбовців, то, звичайно, порівняно з європейськими арміями, я вже не кажу про американців, він набагато менший. Тобто питання в пріоритетах. Визначення цих пріоритетів – це питання військової стратегії. Наразі вони розробляються.

У нас взагалі стратегічне планування – це один із наших найбільших пріоритетів. Тому що президент вже через декілька днів після призначення уряду поставив завдання Міноборони розробити так званий план оборони. Це не документ, який буде один раз випущений. Він буде переглядатися з періодичністю, тому що ситуація динамічна.

Але паралельно з ним будуть розроблятися концепції по кожному виду ЗСУ. І в кожному з цих видів буде план розвитку спроможностей, який буде базуватися на загрозах, які ми бачимо, на сценаріях загроз, які ми бачимо перед Україною, можуть стояти, чи зараз або у найближчій перспективі. Далі вже питання фокусу.

План буде представлений наступного року. Але проект плану, вже перші напрацювання цього плану вже будуть цього року. У цьому році наше головне завдання – це зробити (це також не буде закінченим) оборонний огляд і взагалі аналіз безпекового контексту. Тому що взагалі процес такий. Ми спочатку аналізуємо наявні ситуацію і безпековий контекст, при чому не тільки у військовій сфері, а й всіх чинників: економічних, політичних, культурних, соціальних і так далі, які можуть впливати на ситуацію з безпекою в країні. Паралельно з цим робиться оборонний огляд, тобто огляд спроможностей, які є наявні зараз. Далі, базуючись на цьому, ми визначаємо сценарій загроз. Далі, базуючись на сценаріях загроз, визначається вже стратегія оборони і, звичайно, стратегія національної безпеки. Це паралельно також.

По-перше, вона має бути комплексною, тобто вона не має стосуватися тільки військового чинника. Тому що не можна розглядати оборону країни і безпеку тільки у військовій сфері. А далі ми також її маємо зробити у відповідності до загальних практик, прийнятих у країнах НАТО, партнерів наших. Це має бути документ, який відповідає сьогоднішнім стандартам і сьогоднішнім очікуванням і найкращим практикам.

Концентрація на питаннях військовослужбовців. Коли ми про це говоримо, то ми говоримо про соціальний захист, соціальну підтримку, розвиток військової кар’єри, правовий захист, питання забезпечення, питання житлового забезпечення. І головне – військовослужбовець має розуміти, навіщо він служить, яке у нього майбутнє, які у нього перспективи, яке у нього місце в загальній системі, яким чином це місце може змінюватися і його персональний розвиток має відбуватися, так щоб його мотивація була залишатися і розвиватися.

      Наприклад, житлове забезпечення. Якщо запитати у військовослужбовців, то багато з них, якщо не більшість, скажуть, що житлове забезпечення – це питання №1. Ми говоримо в першу чергу про штатно-посадове житло. В західних країнах прийняті трирічні ротації. Це коли військовослужбовець змінює місце розташування і взагалі його функції кожні три роки. Як правило, це йде по наростаючій – він підвищує свою роботу і важливість, і відповідальність, і так далі. Або змінює місце. Тобто він спочатку працює в одному підрозділі, далі йде в інший підрозділ. І з цим пов’язані переїзди дуже часто. Не вирішення цього питання демотивує військовослужбовців підписувати контракт.

Ми вже зараз розпочали аудит. Маємо мати чітке розуміння, які у нас наявні активи наразі є. Далі буде питання планування розвитку житлового забезпечення, де нам в першу чергу треба будувати. Це ППД, це житло в тих регіонах, де нам більше всього це потрібно. А далі – питання проведення тендерів, вибору підрядників.   Головне – це питання прозорості з типових проектів, щоб ми не малювали проекти кожен раз під кожне нове місце. І, звичайно, це управління проектами. Тому що наразі у нас такої практики немає, а будь-яка організація, яка будує, має мати управління проектом. Ми зараз дивимося на проекти швидко змонтованих будівель. Тому що капітальне будівництво має свій цикл, свої сезони. У багатьох випадках нам навіть капітальне будівництво не буде потрібне.

Але ми кажемо про штатно-посадове житло. Тобто це житло не буде переходити у власність. Воно буде закріплене за військовими частинами, обслуговуватися військовими частинами. І частина знає, що в них є житловий фонд і далі до них приходять на службу військовослужбовці, і в них є для них квартири.

Наш стратегічний напрямок до НАТО – це, звичайно, не те, що вони хотіли би бачити. Але це стратегічна мета для України. І цю стратегічну мету ми не скасовуємо. Ми, навпаки, пришвидшуємо всі зміни для того, щоб бути готовими для цього. І перехід на стандарти НАТО, при чому не тільки технічний, а навіть організаційний і стратегічний. Це пріоритет, який ми пришвидшуємо і підсилюємо.

Вступ – це політичне питання. Це питання стратегічного інтересу, політичного для країни. Перехід на стандарти НАТО – це питання військового будівництва, тобто розвитку сил оборони. Звичайно, коли країна відповідає стандартам, то питання вступу буде знаходитися тільки в політичній площині. Одна з ключових вимог – це, звичайно, сильний і розвинений цивільний контроль. І так само технічні питання і організаційні, і так далі.

Ми не плануємо скорочувати склад ЗСУ. Питання в тому, щоб ті ресурси, які в нас є, були направлені туди, куди нам потрібно. В першу чергу це на нарощування бойових частин. І це питання можна вирішувати тільки системно. Тому що буде конкретна стратегія, буде конкретний план оборони, про який ми зараз говоримо. У цьому плані оборони буде сказано, яка нам потрібна чисельність і де, і в якій структурі. Ми скажемо, що ось це – наша загроза, ось це – наш план оборони, тут – нам потрібно стільки людей, тут – нам потрібні такі бригади, тоді громадськість і всі побачать, що дійсно є розуміння, куди воно буде направлено, яким чином це буде структуровано.

 

Андрій ЗАГОРОДНЮК, міністр оборони України

Вересень21/ 2019

Коментарs:

Ваша email адреса не публікується. Поля, обов'язкові для заповнення, позначені *

Ви можете використовувати такі HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Звернення єпископів УГКЦ до представників органів державної влади, політикуму та громадянського суспільства України